Ці тіпи, через хакерський злам судових реєстрів, мали доступ до переліку слідчих дій багатьох фігурантів НАБУ.
РГК НАБУ неодноразово піднімало питання витоків з НАБУ. І за часів Ситника, і за часів міжвладдя під керівництвом Углави, і вже за часів Кривоноса. Питання це проблемне та болюче для НАБУ.
Мені було повністю зрозуміло, ще за часів Ситника(бо саме він довів справу Шевченка до кінця), що колишній голова НБУ Кирило Шевченко, ДУЖЕ добре обізнаний про хід його справи. Дякую інсайдерам. Не те що у днях Шевченко знав про більшість дій, а у годинах. Обізнаний він був краще за мене, а ми я нагадаю, весь схематоз Шевченка описали у відповідному розслідуванні. І рухали його справу, як могли. За часів Ситника вважалося, що проблема в експертизах, і в Рувіні. Але коли Шевченко чухнув з країни(типу у відрядження на лікування, або щось таке), на фінальній частині його справи, особисто я зрозумів, що тільки витоками на рівні експертиз пояснити все це неможливо. Втеча Шевченка дуже вдарила по репутації НАБУ, бо виглядало так, ніби його відпустили за кордон. Договорнячок, ага. Як виявилося, джерело витоку було в іншому місці.
Вже за часів Кривоноса в НАБУ також стало зрозуміло, що тільки витоками з експертиз, пояснити обізнаність фігурантів справ про хід їх справ ніяк не можна. Найпростіше пояснення, що у НАБУ чи у САП є шпигун. Точніше навіть декілька шпигунів, тобто ціла система. Ну або шпигун повинен був бути дуже топ тіпом. Шпигун Офісу Президента у САП загально відомий, його всі знають, і його певним чином обмежують у отриманні інформації. Тому у певній кількості справ, неможливо було визначити джерело витоку.
Відсутність довіри та взаємопорозуміння між САП на НАБУ додатково ускладнювало можливість алокувати шпигуна. Бо САП кивав на НАБУ, а НАБУ на САП.
РГК мало дуже конфліктні перемовини з Кривоносом на тему витоків. Звісно на фоні скандалу з Гізо Углавою, повірити директору НАБУ, що витоки сталися не з НАБУ було складно. Кривонос не міг РГК НАБУ розповісти про хід відповідного розслідування по Борзих, і навіть про існування цього розслідування сказати не міг. Це, я вважаю, правильно, бо РГК загалом воліє не вмішуватися у хід досудового розслідування у справах, до яких не має прямого відношення. Ну тобто там де ми не можемо ПРИНЕСТИ якоїсь додаткової інформації. А можемо тільки її отримати.
Під час особистих і дуже важких перемовин декілька місяців тому, Семен Кривонос, фактично сказав мені, що у питаннях деяких витоків, треба повірити в те, що НАБУ не має до них відношення. Я загалом, не дуже люблю довіряти людям(саме тому я голова РГК НАБУ), тому утриматися від критики НАБУ було дуже важко. Але директор був впевнений, і тому я вирішив, що якийсь кредит довіри йому видати можна. На якийсь час. Цей час, якщо що, вже спливав.
Я офігенно радий, що у цьому випадку довіра(принаймні особисто моя) до НАБУ, як до інституції була підтверджена фактичною справою. Обсяг доступів, які мали тіпи Борзих величезна, і, в деяких кейсах, цей обсяг повністю пояснює і джерело, і характер витоків. Став думати про деяких прокурорів та детективів набагато краще, ніж до цього. Ну і про нинішніх та колишніх очільників НАБУ та САП.
Ця ситуація дуже добре пояснює, чому у деяких випадках РГК НАБУ, на відміну від антикоркомітету ВР та деяких патентованих антикорупціонерів, не дуже підтримує політичні атаки на НАБУ. Громадський контроль справа складна, потребує виваженості та стриманості. І не про все і не завжди можна розповідати до того моменту, як пройдуть обшуки. Сподіваюсь ви це розумієте.
Але все це я написав, не для того, аби пояснити чому ми діємо так як діємо. І навіть не для того, аби написати щось добре про НАБУ або САП. А заради висновків.
Висновок перший. НАБУ(попри всі звинувачення у роботі Кривоноса на Офіс) та САП(попри існування татарівського Синюка), довели, що є окремими та незалежними інституціями. Ця справа нормас так ввалює систему контролю Татарова над правоохоронними органами. Яка виявилась складніше, за те що ви читали у фб. Татаров, без сумнівів, щось придумає. Але це буде важче, складніше та дорожче. Що, в умовах політичної невизначеності, каже нам, що може у нього і не вийде.
Висновок другий. Побудована в нашій країні система доступів до чутливої інформації дуже уразлива. Вразливості у цій системі продукують не тільки витоки, а й недовіру до роботи навіть незалежних інституцій, що треба враховувати. Не завжди НАЙПРОСТІША відповідь є фактично вірною.
Висновок третій. Попри заяви, що НАБУ не торт, НАБУ та САП намагаються боротися з проблемами витоків і проводять норм операції. Вирахувати та сісти на Борзих буде дуже складним завданням, з урахуванням того, що по собі тіпи Борзих могли побачити багато дій. Як я і казав, витоки з НАБУ, питання дуже і дуже складне, переобтяжене особистими розборками та помстою, політичними інтересами та рейтингами.
Висновок четвертий. На жаль РГК НАБУ не може довіряти не тільки детективам НАБУ(що нормально, в тому і функція РГК). Довіряти РГК НАБУ не може і адвокатам. Дуже дякую ДТ, що вони підняли питання до адвокатського самоврядування. Сам я це питання підняти не можу, бо це буде виглядати, як захист НАБУ, і атака на підслідних. Відповідна адвокатська асоціація не тільки закрила очі на видачу адвокатського свідоцтва тіпам Борзих. Але вони і підтримали позицію про незаконність слідчих дій проти адвокатського об’єднання Борзих. А дії ці проводити у повній відповідності до всіх практик було просто НЕМОЖЛИВО, інакше група Борзих би про це дізналася.
Те що ви побачили це лише те, про що можна розказати зараз. Далі ще буде, коли ми почнемо обговорювати роботу Управління Внутрішнього Контролю НАБУ по результатах аудиту НАБУ. Не сумніваюся, що ми побачимо виступи як антикоркомітету ВР, так і патентованих антикорупціонерів з популістичними заявами на тему УВК НАБУ. Я особисто маю не дуже добрі відносини з головою цього управління НАБУ. І не те щоб я був задоволений його роботою у всіх випадках. Є прикладі які вражають ефективним підходом(дійсно креативний підхід). Проте є і приклади де можна було попрацювати краще. Ну і звісно РГК НАБУ для УВК повинно бути основним союзником. І наразі я не можу сказати, що це так.
Але я змушений визнати, що розслідувати детективів НАБУ, які найкраще за всіх в країні знають, як і кого розслідувати, це ДУЖЕ складна справа. Детектив НАБУ, в межах захисту може звернутися як до закону, так і до широкої громадськості. Всі люблять викривачів та гучні заяви, і не дуже люблять задавати викривачам питання(я люблю). З урахуванням наявних інструментів у УВК НАБУ та їх традиції не коментувати нічого, завдання перед ними постають дуже складні. Внутрішня безпека інших спеціальних органів працює у набагато більш приємних(але не завжди законних) умовах.
Але то все буде у майбутньому, а поки що я радий, що НАБУ ще торт.
