Взагалі-то я не дуже розумію, навіщо Шмигалеві це рандеву на кордоні, позаяк Фіцо ще напередодні гучно заявив про мету свого візиту. По-перше, лідер популістської партії SMER-SD (українською – "Курс - Соціальна демократія") ще раз скаже, що буде категорично наполягати на відмові вступу України в НАТО (привіт Вікторові Орбану!), по-друге, словак укотре образив Україну, зауваживши, що вона "перебуває під абсолютним впливом США", які снять і бачать, що "Україна принесе їм пораненого російського ведмедя на тарілочці". Фіцо також повторив, що Україна має віддати Росії окуповані тою з лютого 2022 року території. Ну, і, звісно, гість з Братислави залишається на думці, що його країна не надаватиме військову допомогу Києву.
То невже, аби вислухати ці пропутінські наративи, Шмигалеві слід їхати до Ужгорода?
Хіба що для того, аби взяти факультативні уроки знаного в усій Європі "дахувальника" мафії та переслідувача незалежних журналістів. Щодо медійників, то українська влада останніми тижнями демонструє акурат таке ставлення до ЗМІ та тих, хто береться розслідувати вітчизняну корупцію.
Фіцо може багато чого розповісти з власного досвіду. Його попереднє прем’єрство завершилося скандалом.
У Словаччині вбили журналіста Яна Куцяка, який ретельно вивчав ухиляння від сплати податків високопосадових функціонерів SMER-SD, та головно – діяльність калабрійської мафії "Ндрангета" на території країни. Тоді Фіцо змушений був визнати, що його помічниця Марія Трошкова мала реальний стосунок до мафіозних оборудок "Ндрангети". Під тиском громадськості популіст пішов у відставку, але це не змінило його ставлення до ЗМІ.
Тут можна навести цілий список перлів, якими Фіцо винагороджував журналістів, які завжди цікавилися діяльністю одіозного політика з комуністичним корінням (Фіцо був членом компартії Словаччини, а відтак переметнувся у лави продовжувачів її справи – Партії демократичних лівих).
"Ідіоти", "придурки", "повії", "змії", "гієни", - ось такий, далеко не демократичний, ба більше – непристойний лексикон словацького прем’єра, який він застосовує, характеризуючи медійників. Особливого шарму додають сюди антисоросівські нотки (ще раз – привіт Орбану!): "корумпована банда свиней Сороса, для яких вода вже кипить". Я не знаю, чим так не догодив Фіцо філантроп Сорос, але, думаю, що у цій ситуації превалює бажання словацького популіста бути схожим на популіста угорського.
Зрештою, у своїй прихильності до Росії Роберт Фіцо також схожий на Орбана. Скажу, що на відміну від будапештського політика, братиславський взяв на озброєння теорію, якою полюбляв маніпулювати ранній Путін, — панславізм. Звісно, Фіцо оперує меншими масштабами, аніж кремлівський "стратег", але акценти – однакові. Він часто говорить про "слов’янську солідарність" та вживає інші панслов’янські лексичні обгортки.
Минулого місяця лідер SMER-SD написав статтю для місцевого видання Pravda, у якій знову ж таки використав знайомий панслов’янський пасаж: "Якщо я чогось і бажаю, так це щоб слов'яни перестали воювати один з одним з геополітичних причин". Отаке, — слов’яни проти огидних для Путіна "англосаксів"…
Вочевидь, заради зміцнення слов’янської єдності міністерка культури в уряді Фіцо Мартіна Шимковічова днями відновила культурну співпрацю з Росією та Білоруссю… Бо, бачте, "творці російської культури не повинні піддаватися дискримінації або остракізму через те, який режим перебуває при владі". Міністерку виправдовує лише те, що, описуючи свої компетенції, вона зробила 26 помилок у 36 рядках тексту...
Зараз Фіцо активно підтримує позицію Орбана і щосили блокує виділення Євросоюзом допомоги Україні розміром 50 млрд євро. Взагалі, словацький популіст блокує все, що стосується України. До прикладу, навіть відмовився підписати заяву, запропоновану Жозепом Боррелем, із засудженням північнокорейських ракетних постачань до Росії… Тут трапився цікавий збіг, який одразу ж зауважили "соросівські повії": Фіцо став власником квартири за пів мільйона євро в елітному районі Братислави… Допитливі порахували, що така сума не корелюється з доходами прем’єра.
