Із початком військової агресії Росії на території України Фінляндія та Швеція відчули активізацію руху до членства в НАТО всередині своїх країн. У січні про можливість їх швидкого вступу до Альянсу у разі подання заявки на членство повідомив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Так, зокрема, у Фінляндії громадянська ініціатива із закликом до референдуму про членство в НАТО за чотири дні зібрала необхідні 50 000 підписів, пише Euractiv.
Організатори ініціативи вимагають посилення гарантій безпеки Фінляндії та підвищення її здатності до самооборони.
Після набрання необхідної кількості голосів ініціативу має розглянути парламент. Наразі невідомо, чи сьогоднішнє скликання візьметься до розгляду питання вступу до Альянсу, тоді як чергові вибори до парламенту мають відбутися у квітні 2023 року.
У Швеції національне телебачення після початку російської агресії провело опитування щодо вступу до НАТО. За результатами опитування відбувся незначний стрибок підтримки такого рішення. Так 41% респондентів виступили за вступ до НАТО, а 35% були проти. Такий результат показав 4% збільшення підтримки у порівнянні із січневим опитуванням.
У Росії речниця МЗС Марія Захарова заявила, що вступ Фінляндії та Швеції матиме політичні та військові наслідки. Однак у самих країнах на це відреагували спокійно. У Фінляндії президент Саулі Нііністе та міністр закордонних справ Пекка Хаавісто назвали заяву Захарової такою, яка не містить нічого нового. Прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон заявила, що Швеція самостійно приймає рішення щодо узгодження політики безпеки.
Лідер угорської опозиції Петер Маркі-Зай під час обговорення російського нападу на Україну заявив, що підтримає вступ України до НАТО.
