Шановна пані Марія Воротило написала цікавий допис про новий підручник історії України для 11 класу. Видавництва «Ранок» 2025 року.
Там у авторах рахується не останній чоловік — медійний Акім Галімов та інші двоє.
Так от вийшо так, що Зеленський і компанія аж не соромляться натягувати на себе лаври героїчних переможців війни.
Так як повномасштабне вторгнення навчило мене бути Хомою Невіруючим — і перевіряти всю інфу додатково, я знайшла той підручник.
Нуль інформації про те, а що передувало повномасштабному вторгненню. А саме утиски армії в грошах і намагання помиритись з Путіним по самі помідори, так би мовити. Всі ці заяви за три дня, що нащо армії гроші, у нас дрони недобудовані.
Про текстівки окремо ще розберу. Але вони куці і написані як для йобнутих. Я розумію, що нинішнє покоління Альфа більше сидить у тіктоках, але тексти тупо як для кончених. Кажу, як людина, яка постійно була на історичних олімпіадах і воно таки важливо. Зі свого досвіду скажу, що зацікавленість історією, і моя бомбезна вчителька Надія Михайлівна стали визначальними для вибору мого життєвого шляху.
Тепер про фоточки. Забагато Зеленського, який не несе смислового навантаження. Хоча якісний підручник — це якраз найточніші ілюстрації. Ключові історичні фото.
Початок повномасштабного вторгення промаркували єбалами Єрмака, Зеленського і брата асвабадітєля ГРУ РФ Подоляка. Хоча це було 25 лютого. А ключова фотка саме 24 лютого — російські «алігатори» у повітрі над Гостомелем, які були пробивною силою для окупації столиці. Оце справді була моторош.
Ще тут Oksana Bailo згадала про світлину танкових колон через Чонгар. Але хто ж таке буде друкувати, бо нарід спитає, а «чому Чонгар був незамінований?»
Далі — згадується аж одним реченням Герой України, морський піхотинець Віталій Скакун здійснив підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка. Хлопець у ньому підручнику не достойний знаменитого портретного фото, яке облетіло усі ЗМІ світу.
Звільнення Херсонщини — просто протокольне фото Зе на врученні якогось ордену генералу. Хоча знамениті фото — це танці навколо багаття цивільних із бійцями 28 бригади. Обійми людей із генералом Дмитром Марченком — ключовою особою оборони Миколаєва, після яких генералу заборонили публічну роботу. І звісно — гори жовтих хризантем, якими осипали ЗСУ.
Оборона Маріуполя. Це однозначно асоціація з виснаженим Редісом із підвалу між боями. Його просто згадують трьома словами і фоток рівно нуль. Ані його, ані побратимів. Завидує Банкова, егеж, молодому військовому таланту?
Харківська операція. Три абзаци. І нуль ключових кадрів — а-ля військові знімають російську хуйню з борда, а під низом вірш Шевченка «борітеся - поборете». Це було в Балаклії.
Нема знаменитої фотки — людей, які чекають евакуації під Ірпінським мостом. Чи отої, де в березні люди пішли йдуть через річку голими ногами і несуть на спинах дітей. Це надто сумно?
Замість символічного фото звільнення Бучі — якась протокольна хуйня із Стефанчуком. Хоча фотка, яка врізається у душу — це жіноча рука з манікюром. Або розриті могили довкола церкви.
Залужний аж на одному загальному фото, Сирський — аж одне маленьке фото з Вікіпедії. Мда, за роки війни не знайшлось жодного нормального і живого, хоча їх чимало класних насправді.
Інших генералів взагалі не показують.
Якихось кумирів для молоді, як то Роман Ратушний, «Да Вінчі», «Джус» чи ще когось — взагалі нема.
Нема жодної волонтерки, історії про жінку-військову, як то Таня Чубар чи Наталя Грабарчук — які стали мемами, нема в помінє. Є мале фото Пташки і хвате з того жіноцтва. Хоча тут би аж просилась історія Ірини Цибух з «Госпітальєрів».
Нема згадки про популярні вже серед молоді акції «Free Azov». Це дивно для підручника історії, бо вже наші спортсмени а-ля Усик і співачки а-ля популярна Омаргалієва вписують це в свої промо-акції та музичні кліпи.
Загалом це пахне промивкою мізків молодняку і тупий фальсифікат. Це дуже огидний підручник. І я вперше радію, що в мене нема дітей-підлітків, які би читали цю ромколу гаражну.
Що цікаво, пса Патрона — як успішної PR-акції нема. Мабуть, теж недостойний і має високі рейтинги.
