Останнім часом багато списів в українському інформаційному просторі зламано у суперечках на тему, що робити із так званими «хорошими росіянами». Питання це стало актуальним через те, що ми з вами і досі перебуваємо у російському новинному контексті і в результаті забагато знаємо про життя їхніх селебрітіз. Втім, як і про існування самих цих селебрітіз. І виникають, як сказано у відомому мемі про підписздесь, колізії. Не підписав, скажімо, якийсь відомий діяч мистецтв листа на підтримку Путіна. От усі підписали, а він – ні. Як до нього після цього ставитися? Або й агресію проти України не підтримав. І таке буває. А чи взагалі, багато років воював проти нас, воював, а потім – раз, і припинив. Ще й з плакатом вискочив. Не можна ж усіх під один гребінець стригти! Вони ж на якомусь окремому рахунку мають обліковуватися. Це ж хороші росіяни, і сам цей факт вимагає зовсім іншого до них ставлення.
А з іншого боку, воює у ЗСУ легіон «Свобода Росії». А у його складі – суцільні росіяни. То як їх – теж, як і решту через тепловізор розглядати?
Тому перш за все пропонуємо з’ясувати, що ж воно таке, хороші росіяни.
Хорошими росіянами в нас заведено називати тих громадян Росії, що у будь-якій формі виступають проти дій влади. Тобто їхньої влади. І це стосується не лише Путіна і компанії. Російська влада завжди була злом. Ну, як мінімум з 1169 року, коли Андрій Боголюбський зруйнував Київ. Так що бути проти їхньої влади – значить бути проти зла. А ті, хто виступає проти зла автоматично трапляють на бік добра… Чи ні?
