Доки ви сумували, споглядаючи затемнення Місяця, Горіх сходив для вас у розвідку. Не дякуйте.
Мене цікавило два питання.
Перше – теоретично, чисто теоретично, чи існує найменша вірогідність того, що коаліція у новоствореному парламенті не складеться, і нам оголосять чергові позачергові вибори? (Галю, вставай…)
Відповідь – ні. У більш розгорненому вигляді – «Ти що, смішна? Подивися на них, хто не захоче у коаліцію?»
Побічним доказом на користь того, що коаліція буде склепана хоч чучелом, хоч тушкою, є поведінка Юлії Володимирівни. Поспостерігайте за політичними шоу останнього тижня.
Скільки часу Тимошенко у великій політиці? Більше двадцяти років? І за всі роки ви не згадаєте епізоду, коли вона так принижувалася. ЮВТ не просто прогинається перед Зеленським. Вона цілує пісок, по якому ходив Зеленський. Це огидно, справді.
Наступний маркер – поведінка у виборчих округах. Кандидати від СН бикують як у себе на кухні. На більш-менш притомних конкурентів ллються потоки чорнухи, зривається агітація, нищать намети, банери. Сам Зеленський гастролює по Україні з публічними показовими наїздами на конкурентів. А у відповідь – тиша. Зауважте, Юлія Володимирівна промовчала навіть після скандалу у Борисполі, тоді як «чорт» і «бандит», на якого напав Зе, - це не багато не мало її мажоритарник, а ЮВТ зараз не в тому становищі, щоб розкидатися кандидатами у мажоритарних округах. І тим не менш.
Ну і друге питання, з яким я поприставала до знайомих – це загалом, у цілому, які прогнози на якісний склад нового парламенту? Що далі?
Якщо говорити метафорично, я б описала очікування від нової ВРУ так. Уявіть собі закриту, супер-секретну номенклатурну базу при «совку». Уявіть, що туди завезли, ну, скажімо, югославські чоботи. І шикарні кашемірові пальто ні зі стриженою нутрією, а з натуральною ламою на комірі. І гарнітури. Хай будуть чеські меблеві гарнітури.
Уявили? А тепер уявіть місцевий райком, у якому видали талончики на отоварення на базі. Уявіть солодке хвилювання, з яким вони наближаються до заповітних дверей. Є образ? Потримайте його у голові.
Зараз фраза «підкупити трошки зелені» заграла у Києві новими барвами. У Раду заходить мега-фракція, не скріплена ні ідеологічними принципами, ні комерційними зв’язками, ні минулим досвідом роботи, ні особистими зобов’язаннями. Зграя випадкових людей, із діаметрально протилежними інтересами. Її почнуть дробити і розтягувати по кутках іще до оголошення результатів виборів. Мати свого кишенькового депутата стане питанням престижу. Їх почнуть дарувати коханкам на день народження. Наймати в екскорт. Їм даватимуть абсурдні завдання – ну типу «покажи язика під час брифінгу» - тільки щоб похвалитися перед пацанами владою над новою іграшкою.
А Зеленський? Ну що Зеленський? Він гратиме свою роль, наскільки вистачить фантазії у сценаристів. «Сильна рука» піднімає рейтинг? Ну що ж, він буде з’являтися тут і там, жиріновський-лайт, чудитиме, кричатиме, ляпаса дасть у прямому ефірі... Яка різниця, що на цих бутафорських нарадах замість нього говорить генератор випадкових слів? Яка різниця, що він в очі не бачив і не бачитиме зведень і документів? Можна подумати, його для документів найняли.
Якщо раніше ми думали, що песимістичний сценарій – це коли документи підписуватиме хтось інший, то тепер я думаю, що їх взагалі ніхто не читатиме.
