"Санкції" проти паші мерседеса, тобто гучний пук після сенсаційних заяв і хвилі прославляння - це дуже зручний момент щоб пояснити читачам власні світоглядні стовпи наочно.
Бо інколи люди, нормальні люди, адекватні, задають логічні запитання "Навіщо ця критика Зеленського?... виборів і так нема і не буде, ніхто його не змінить, не на часі, розберемся після війни"
От зараз я наочно поясню навіщо я його критикую.
Ні, звичайно не тому щоб його "знести". Це не реально, неможливо і навіть я проти в поточних умовах.
Я його критикую тому, що вважаю Зеленського "випадковим пасажиром" в українській історії. Звісно, якийсь слід в ній він залишить, але зовсім не той, про який він думає. Часи легенд минули. Нащадки будуть мати документальні підстави оцінювати попередників.
Для мене Зеленський і післявторгнева Україна - це повний аналог кінця Майдану і ролі Парасюка.
Такий самий тіп, який отримав чужу славу від тих, від пасивної більшості, що до цього не брала участі в процесі.
Різниця тільки в тому що сталевояйцевий "сотник" Парасюк потрапив на сцену випадково, а сцена Зеленського була частиною його повноважень. Ну і, звісно, різниця в масштабах пропаганди.
Все інше - це абсолютна аналогія.
Випадковий пасажир, який опинився в випадковому місці в історичний момент і присвоїв собі чужі подвиги. (Якщо дивитися очима тих, кому до того було пох)
Причому у випадку Зеленського він присвоїв собі подвиги людей, які на момент вторгення його не сприймали (киян маю на увазі), які вчиняли подвиги без зброї, без броніків (бо їх згноїли), без клістронів (бо їх вилучили). І ці люди були керовані військовими, яких до того переслідували і тримали в тюрмі (через ті ж броніки і клістрони).
Саме в ці люди, які встали на захист Києва з голими руками, вчергове всупереч - і є володарями тих самих прославлених сталевих яєць.
І не втік він завдяки їм і їх мужності, яка не дала можливість ворогу зайти в місто і бути відносно безпечним щоб не втікати стрімголов.
Я не претендую на істину в описанні чужих мотивів, але прошу не забувати справжніх героїв х справжніми сталевими яйцями, а не це.
Веду до того, що за ширмою цієї парасюковщини помноженої на пропагандизм, ми маємо того самого "правителя", який був до того. Того самого царя гівномідаса, який до чого не торкнеться - все перетворюється в лайно. Це стосується і його "команди".
І це продовжує відбуватись і зараз. І РПЦ тому живий приклад. Бо ж ідея потрібна і хороша. Правильна з усіх точок зору. Історично правильна. Але втілена в "санкції" проти діда, якому ці санкції пох. А решта... нехай собі далі корегують вогонь, роблять з українців зомбаків, пофіг.
І єдине, що впливає на цього царя гівномідаса - це страх за свою підтримку і рейтинги. Тільки суспільний тиск, суспільна критика і падіння рейтингів змушує його хоч щось робити. Бо в умовах повного одобрямсу він не бачить навіть крадіжок гуманітарки, йому пох.
І якщо вже нам судилось цей історичний момент пройти з ним разом (і інших варіантів нема), то не залишається нічого ніж змушувати його робити те, що потрібне державі, а не пацанам, які на нових Порше їздять тихесенько в ліс.
