Вчора був на закритій зустрічі з двома досить відомими волонтерками. І хочу сказати, що для багатьох учасників ця зустріч стала холодним душем.
Короткий висновок такий. За останній рік в українському суспільстві була створена інформаційна бульбашка. З однієї сторони ця бульбашка грає захисну роль і не дає суспільству впасти духом та запанікувати. А з іншої вона створила певне відчуття самозаспокоєння, яке не дозволяє адекватно оцінити ступінь існуючої загрози.
А загроза дуже серйозна. Окрім давно існуючої кількісної переваги у живій силі та техніці, за останній рік російська армія дуже сильно виросла якісно. Особливо ця якість стосується застосування сучасних технологічних засобів ведення війни: наприклад беспілотники, РЕБи. Про це ніхто не каже публічно, але всі ми були б дуже сильно шоковані, якби дізнались скільки західної артилеріі було знищено російськими Ланцетами. Аналогічна ситуація зі снарядами Ескалібур, які просто не розриваються, бо іх сигнали GPS глушать ворожі РЕБ. А через декілька місяців їх РЕБи зможуть глушити наші Старлінки.
І найгірше в цій ситуації, що наш державний апарат навіть в умовах війни залишається дуже повільним, неповоротким, а коли приватний сектор хоче взяти виконання функцій держави на себе, то всіляко заважає йому. Все це приводить до того, що ми програємо війну на цьому технологічному фронті. Так, нам допомагають західні партнери, але об’єм цієї допомоги невеликий у порівняні з існуючою загрозою. В той же час, зі своєї сторони наша держава робить дуже мало для забезпечення потреб і продовжує працювати дуже неефективно.
І вся ця неефективність приводить до того, що замість того щоб вибивати за допомогою сучасних технічних засобів левову частину сил супротивника ще до самої лінії фронту, то ми зараз змушені стримувати цю силу тілами наших хлопців.
І єдине на чому ми зараз виізжаємо з таким поганим забезпечення це власний героїзм наших воїнів. Звичайно, ціна цього героїзму дуже висока. Ми втрачаємо дуже багато воїнів і набагато більше ніж можемо собі дозволити. І якщо ми продовжимо так бездарно розбазарювати наші людські ресурси, в першу чергу через державну неефективність, то проти Росії ми можемо не вистояти.