Від самого дня російського вторгнення ми спостерігаємо дивовижний феномен. З одного боку з кожної праски ми чуємо заклики: «Критика не на часі! Давайте єднатися задля України!» І водночас, фан-клуб діючого президента нас ударно переконує – Зеленський об’єднав країну...
Об’єднав країну? Точно? І в чому полягає об’єднання? Що з’явилося спільного між вокалістом гурту «Широкий лан» Святославом Бойко і учасником «Кварталу 95» Жекою Кошовим? Свят – на фронті під Миколаєвом, він не займається творчістю, він воює за свою країну. Старий кореш президента Зеленського Жека Кошовий не воює, бо він снайперів боїться. Він веде активну концертну діяльність. І ще ордени отримує від президента.
У якому місці їх об’єднав Зеленський? І кого взагалі він об’єднав?
Єдину ознаку об’єднання я бачу в тому, що особи які раніше (в той час як порохоботи говорили про необхідність захищати Україну) волали «а от ваш Порошенко», тепер теж заговорили про необхідність захищати країну. Разом з порохоботами. Але чому тоді фан-клуб Зеленського продовжує волати про необхідність «єднання»?
А тому, що як раз єднання їм не треба. Їм треба – покори. Їм треба аби політичні опоненти чинної влади замовкли і не заважали дурити людей вустами Мосейчук, Арестовича і подібних.
Бо скажіть будь ласка. Що таке єднання між людьми? У першу чергу це готовність до взаємних компромісів. Коли одна людина в процесі «об’єднання» повністю кориться іншій людині, це не об’єднання. Це підкорення. Добровільне чи примусове – не важливо. Об’єднання апріорі передбачає рівні права і долі участі в спільній справі, а тому, сторони просто зобов’язані чимось поступитися в ім’я спільного.
Чи демонструвала готовність до єднання партія Петра Порошенка? ТАК. Телеканали «Прямий» і «5-й» у березні добровільно згорнули віщання і чекали на надання їм слотів у єдиному телемарафоні. Депутати ЄвроСолідарності пішли тоді на низку поступок президентській політсилі. І що вони отримали у відповідь?
По-перше три телеканали, що демонстрували симпатії до ЄвроСолідарності, вирубили з кабельних мереж РРТ. Незаконно. По-друге, влада продовжила оббріхувати Порошенка бездоказовими казочками про Медведчука (де він подівся, до речі?) та іншою гидотою. Порошенка без підстав не пускали за кордон. Нарешті. Владу просто трясло і трясе від волонтерської діяльності Фонду Порошенка. Проти волонтерської діяльності Порошенка влада розвернула справжній інформаційний фронт.
Що на все те зробив Порошенко? Відповідь, він кілька разів закликав своїх прибічників відкласти політичні чвари і зосередитися на головному – на обороні країни. А пригадайте навпаки – що чудила опозиція у 2014 р.? Як під Міноборони влаштовували мітинги. Як до АП приходили бійці нацгвардії. Як прямо під час війни влаштовували «Майдани-3», редути і Міхо-майданчики. Тоді опозиції війна не заважала ніяк. У чому різниця?
Бо тоді в опозиції, а зараз у владі перебувають популісти. Яким брехати про опонента – як дурному з гори котитися. Порошенко ж і його прихильники – державники. Так, у нас безліч претензій до діючої влади, але ми захищаємо свою країну зі зброєю у руках. Гліб Бабич і Юрко Каракай, уже загинули за Україну.
Ми не станемо на радість Москві підривати свою державу з середини. І влада знає про це. Тому й не боїться знову й знову оббріхувати і переслідувати Порошенка.
Бо очевидно. Політика який зараз справді об’єднує українців, звуть Петро Порошенко. Саме Порошенко забезпечує єдність українців перед зовнішньою загрозою. Він закликає своїх прибічників зосередитися на опорі зовнішньому ворогу, навіть тоді коли переслідують його самого.
Порошенко за всяку ціну уникає протистояння. Порошенко об’єднує країну - на шкоду собі. Задля перемоги над ворогом. Бо зараз – треба саме от так.
Бо зараз нам потрібна перемога. А все решта – потім.
