Партія «Самопоміч» назвала арешт в Грузії шести українських громадян і одного громадянина Грузії підставою української влади. Що української – смішно, чим-чим, а силовими структурами Грузії українське керівництво точно не керує. А от щодо підстави – я б серйозно замислився.
Звісно з байки про те, що група здорових хлопців з досвідом АТО і навчених на базах приватної компанії European Security Academy (ймовірно) поїхали до Грузії «милуватися шпилями» можна хіба що посміятися – жодної критики вона не витримує. Але.
Грузинські спецслужби були явно проінформовані про те які гості до них зібралися – кілька груп «мандрівників за шпілі-вілі» вони розвернули ще на кордоні. А «групу Семенченка» затримали зразу всю (можливо – ще й разом з самим Семеном). Тезу про нереально професійні грузинські спецслужби реформовані Саакашвілі, прошу не наводити – саме ці спецслужби, саме за реХВорматора Міхо проспали концентрацію російських сил на кордоні з ПівОсетією напередодні війни 08.08.08. Очевидно, настільки глибокої агентури на території України та Польщі Грузія не має. Хто ж їх попередив? Українські спецслужби?
В тому то й справа, що це малоймовірно. Українська дипломатія наразі докладає титанічних зусиль аби скандал зам’яти і подати як звичайний кримінал, який буває скрізь. Хоча в разі, якби Банкова хотіла знищення рейтингу «Самопомочі» через міжнародний скандал українські дипломати навпаки мусили б зробити низку гучних заяв, розбурити грузинів, і спровокувати їх на дипломатичні ноти та роздмухування скандалу. Чого нема.
Але ж «Самопоміч» - противник діючої української влади і конкурент на виборах, хіба не так? В тому то й справа, що не так. «Самопоміч» на сьогоднішній день чинній українській владі неймовірно вигідна. Так само як «Демальянс», тощо. Справа в тому, що всім їм на виборах президента світить велике «ніфіга». Вони не мають підтримки достатньої для перемоги на виборах. Проте. Всі ці і подібні сили захоплено топчуться по електоральному полю як раз таки найбільш перспективних противників чинної влади – електорату Юлії Тимошенко і Анатолія Гриценка. Ба-більше, не вступаючи з фаворитами гонки в союзи, всі подібні сили змушені пояснювати своїм прибічникам ЧОМУ їм не треба голосувати за Тимошенко і Гриценка. А все це означає, що в разі якщо пояснять вони це гарно, їхні прибічники не підуть голосувати за Тимошенко або Гриценка у другому турі виборів. Швидше за все – вибори прибічники тих сил просто прогуляють.
Це підтверджує реакція соцмереж на арешт українців у Грузії. Подія викликала глузи і сміх у порохоботів, скривджене обурення у прибічників «Самопомочі» і… масову мовчанку з боку прибічників Тимошенко і Гриценка. Справді, навіщо їм свого конкурента захищати?
І от ця розстановка сил, примушує серйозно замислитися. Юлія Тимошенко разом з Міхо Саакашвілі намагалася перетнути український кордон. Анатолій Гриценко брав участь в міхомайданчику. Обоє вони з Міхеілом Саакашвілі спілкуються тісно і явно могли дізнатися про плани «скаженого Міхо» у Грузії, в разі програшу його політсилою президентських виборів. Міхо мав необережність розповісти їм про свої наміри – далі справа техніки. Шепнути потрібну інфу грузинським дипломатам у Києві (наприклад) – далі колесики закрутяться самі. Політичного конкурента Тимошенко і Гриценка знищить грузинські поліція і суд.
«Але ж переслідуючи свої цілі, вони тим самим руйнують задуми Міхо!» - зауважите ви. І я погоджуся з вами. Так, руйнують. І що? Коли це стримувало хоч Гриценка, хоч Тимошеко? Юлія Тимошенко заробила мільярди завдяки покровительству Павла Лазаренка – проте коли під самим Лазаренком запалала земля, Юлія Тимошенко з легкістю злила його президенту Кучмі і розколола лазаренківську фракцію у Верховній раді. Власне – партія «Батьківщина» почалася зі зради Лазаренка Юлією Володимирівною. Анатолій Гриценко теж пішов недалеко. Міністром оборони у 2005 р. він став завдяки Віктору Ющенку. Це не завадило тому самому Анатолію Гриценку у ніч з 7 на 8 вересня 2005 р. на дачі Юлії Тимошенко обговорювати плани усунення Віктора Ющенка від влади – разом з головою СБУ та генеральним прокурором. І той же самий Анатолій Гриценко побіг стучати на заколотників президенту Ющенку, коли збагнув що «не вигоріло» - не вдалося задурити голову послу США.
Ви гадаєте люди з такими моральними здібностями задля досягнення своїх інтересів зупиняться аби зламати плани грузинському політичному авантюристу? Та Господь з вами!
Звісно це лише версія. Але питання лишається відкрите? Хто ж злив грузинам гавриків Семена?
