Отримав багато питань на цю тему, тож вирішив написати окремий пост про 9 травня.
По-перше. Справжніх ветеранів (хто дійсно брав участь у боях) залишилось вкрай мало. Я повністю поважаю їх право за радянською звичкою святкувати 9 травня. Вони можуть йти класти квіти до пам'ятників, випити стограм, тощо. Для цього і спеціально для них в календарі навіть вказано, що 9 травня є святковим днем. Це чудово. Але чому вся країна має цього дня не працювати? Назвіть хоч одну причину?
По-друге. Маємо сусіда, який до лютого 2014 року контролював Україну як класична метрополія контролює свою колонію. Був свій намісник, був контроль за владою, армією, спецслужбами, інфопростором, тощо. Та повернімось до сусіда. Так ось, цей сусід, через те, що вважає, що в нього є додаткова хромосома, думає, що в нього все має бути інакше, ніж в інших звичайних людей і країнах. Цей сусід на державному рівні обожнює фальшувати історію. Всю історію — свою, сусідів, інших країн, історичних постатей, тощо. І це 9 травня — теж. Німеччина підписала капітуляцію 8 травня. Це історичний факт. І тому весь світ святкує 8 травня.
По-третє. Я не пропоную ігнорувати цей день. Адже та війна забрала життя десятків мільйонів (а з ненародженими — і сотню мільйонів) людей, і військових і цивільних, з обидвох боків. Вона була найбільшою трагедією минулого сторіччя. Про це обов'язково треба пам'ятати. І саме тому в усіх країнах є День пам'яті. І припадає він на 8 травня. Я просто хочу, аби в Україні це теж було 8 травня, як в усьому світі, саме цього дня.
P.S. Мій дідо (батько мами), який пройшов всю війну і лише трохи не дійшов до Берліна (через важке поранення), ніколи не святкував. І ніколи нічого не розповідав — жодного слова. І ніколи не одягав ордени.
