Тут значиться, що Червоний хрест не бачить ніяких засобів для знищення цивільних полонених в Освенцимі. 1944 рік. Дослівно - не бачили, не були допущені, і т.п., як зазвичай дипломатично пояснюють те, про що всі здогадуються чи навіть знають, але офіційно визнавати це не хочеться.
Сьогодні Червоний хрест не бачить жодних доказів знаходження зброї терористів в лікарнях Гази. Або ж доказів утримання там ізраїльських заручників.
Я передивилася масу відео звідти, і я бачила. І відео з камер спостереження, на яких заручників заводили в ці лікарні. Напевно американська чи якась ще розвідка, чи інші структури, теж бачать. Всі бажаючі подивитись відеодокази - бачать. Червоний хрест не бачить.
Рік тому Червоний хрест сприяв депортації українців на окупованому Донбасі до Росії, близько 61 тис осіб з Донецької та Луганської областей. Тільки з Маріуполя депортували від 20 до 30 тис осіб (це засвідчив мер міста). І про таку свою діяльність Червоний хрест навіть написав у своєму публічному звіті. Не цікавилась, чи зрештою Червоний хрест відкрив свій пункт прийому депортованих українців у Ростові, про що вони домовлялися з Путіним, але сутність я бачу таку: бабло.
Напевно й в 1944-му році, й рік тому, й сьогодні подібні організації отримують кошти небайдужих з усього світу. І мені наївно чомусь здавалося, що раніше, в тому ж таки 1944-му, люди були більш принциповими, чи що... Ну, як пишеться в художніх творах - старомодними. Не було інтернету, щоб розбещувати, не було такої свободи моралі та особистої свободи. Люди дотримувалися слова, тому що так було правильно, за нормами суспільства...
Дурненька, як саркастично каже один хороший друг, бо ж мої уявлення про роботу подібних організацій, бачите, досить наївні. А сенс в тому, що коли ти приймаєш сторону добра - ти втрачаєш донати з росії, або з Ірану (якщо такі були взагалі), або з Катару, або від тих гаманців, які негласно лобіюють інтереси держав агресорів.
І це, на жаль, перемагає.
"За мір во всьом мірє" - аби не вщухав потік грошей, - оце наша дійсність.
