Ольховський Олексій Петрович народився у м. Зміїва. Не багато відомо про біографію — О. П. Ольховського, але він розвинув та втілив культуру пивоваріння, та досяг великих успіхів у виробництві якісного пива і меду
У 1876 році викупив земельну ділянку і складські будівлі у Бирдіна Михайла Ілліча, побудував тут двоповерховий корпус пиво-медоваренного заводу, казарму для працівників, контору, котельню та солодовню. Він почав варити пиво, яке завоювало безліч медалей на міжнародних виставках.
У 1878 році — Єлизавета Ковальська заснувала таємний революційний гурток, учасник якого, молодий слюсар Петро Антонов, в 1879 році провів перший на заводі страйк проти дванадцятигодинного робочого дня й існуючих умов праці. В кінці XIX століття продаж вовни на Троїцькому ярмарку майже припинився, тому нерухомість та інші активи Харківської Акціонерної Компанії з торгівлі вовною придбав завод Ольховського. У цей період на заводі також вироблялись гармати, а в робочих казармах були розміщені піхотні частини армії.
Революції та війни призвели в 1920 році до націоналізації радянською державою заводу спадкоємців Ольховського.
У 1922 році тут почали виробляти пресовані хлібопекарські дріжджі.
У 1926—1927 роках «Держпивзавод» реконструюється в «Спирто-оцтовий завод Держпивтреста «Українська Нова Баварія», а потім повністю перепрофільовано в дріжджовий.
У 1937 році завод «Українська Нова Баварія» реконструйований під випуск оцту і перейменований в оцтовий завод.
25 серпня 1943 року Сталінським райкомом Компартії уповноваженим керувати оцтовим заводом призначений Яковенко, а всім робітникам і службовцям заводу «запропоновано» перереєструватися у секретаря заводу для продовження роботи.
12 травня 1944 року — Народний комісар харчової промисловості УРСР — Ємельяненко підписав розпорядження № 106 про проектно-кошторисні роботи Укрпищепромпроекта з будівництва дріжджового виробництва на оцтовому заводі.
У лютому 1952 року налагоджено товарне виробництво пресованих хлібопекарських дріжджів.
