1. 17 жовтня російські сили завдали серію ракетних та безпілотних ударів по житлових районах та об'єктах критичної інфраструктури на всій території України.
17 жовтня російські війська завдали дев'яти ракетних ударів та 39 ударів з повітря по Києву, Запоріжжю та деяким районам Вінницької, Сумської, Дніпропетровської і Миколаївської областей. Представник ВПС України Юрій Ігнат зазначив, що російські сили запустили 43 безпілотники з півдня України, 37 з яких були знищені українськими військами, і більшість з яких були іранськими дронами Shahed-136. П'ять безпілотників «Шахед-136» завдали удару по інфраструктурі у Шевченківському районі Києва, у тому числі по будівлі «УкрЕнерго» (оператор системи електропередач України).
2. Атака безпілотників 17 жовтня на житлову інфраструктуру в Києві узгоджується з ширшою схемою дій російських сил, які надають перевагу психологічному терору в Україні, а не досягненню відчутних ефектів на полі бою.
Американський військовий аналітик Бретт Фрідман 17 жовтня зауважив, що корисне навантаження Shahed-136 становить 88 фунтів вибухівки (40 кг. - примітка перекладача), тоді як типовий 155-мм артилерійський снаряд M795 містить 23,8 фунта вибухівки, а це означає, що один безпілотник Shahed-136 містить стільки ж вибухової речовини як у приблизно трьох снарядах, але без послідуючого утворення уламків. Фрідман припустив, що п'ять Шахед-136, які завдали удару по Києву, мали ефект 15 артилерійських снарядів, випущених по дуже великій площі. Такі удари можуть завдати великої шкоди цивільній інфраструктурі та вбити і поранити багатьох людей, не маючи значних військових наслідків. Цей аналіз показує, що російські сили продовжують використовувати безпілотники Shahed-136 для створення психологічних ефектів, пов'язаних із обстрілами цивільних районів, замість того, щоб намагатися створювати асиметричні оперативні ефекти, завдаючи концентрованих ударів по законних військових та прифронтових цілях.
3. Братовбивча сутичка між мобілізованими військовослужбовцями на полігоні в Бєлгородській області 15 жовтня, ймовірно, є наслідком того, що Кремль постійно покладає на етнічні меншини тягар мобілізації в Російській Федерації.
Російські джерела повідомили, що стрілянина сталася після того, як мобілізовані військовослужбовці з Дагестану, Азербайджану та Адигеї поскаржилися своєму командиру, що війна в Україні — це не їхня війна, на що командир відповів, що вони ведуть «священну війну» і назвав Аллаха «боягузом», через що між військовослужбовцями-мусульманами та немусульманами сталася бійка. Потім російські джерела стверджували, що троє мобілізованих таджицьких військовослужбовців відкрили вогонь на полігоні, вбивши командира, і навіть контрактників та мобілізованих солдатів. Очевидці стверджували, що стрільці сказали військовослужбовцям-мусульманам відійти вбік, коли вони відкрили вогонь. Російський інформаційний простір негайно відреагував на інцидент расистською риторикою на адресу вихідців із Центральної Азії та закликав до запровадження візового режиму в Росії.
4. Більшість кремлівської кампанії, спрямованої на те, щоб уникнути загальної мобілізації, проходила чітко вираженими етнічними лініями, а анклави етнічних меншин значною мірою несуть основний тягар зусиль президента Росії Володимира Путіна щодо формування сил.
ISW раніше повідомляв про переважання добровольчих батальйонів, сформованих з громадян неросійських етнічних меншин, багато з яких зазнали значних втрат після перекидання в Україну. Ця тенденція продовжилася після оголошення Путіним про часткову мобілізацію, після чого влада продовжувала навмисно переслідувати меншості для виконання мобілізаційних наказів. ISW також раніше зазначав, що асиметричний розподіл мобілізаційних обов'язків за етнічною ознакою призвів до виникнення локальних та етнічних рухів опору, які, за прогнозами ISW, можуть спричинити внутрішні розколи в міру продовження війни. Стрілянина у Бєлгороді, швидше за все, є проявом саме таких побутових розколів.
Етнічні меншини, які стали мішенню і змушені вести війну, визначену імперськими цілями Росії і сформовану російським православним націоналізмом, швидше за все, продовжать відчувати відчуження, яке призведе до невдоволення, що веде до опору, за яким послідують репресії проти анклавів меншин.
5. Хазяїн «Групи Вагнера» Євген Пригожин та соціальні мережі, пов'язані з «Вагнером», все частіше говорять про неефективність традиційних російських військових інститутів та соціальні проблеми, що може побічно підірвати владу Кремля.
Пригожин повторив, що на бахмутському напрямку діють лише війська «Вагнера», мабуть, заперечуючи заяви Донецької Народної Республіки про те, що в цьому районі діють сили ДНР. Пригожин також підкреслив, що повністю спонсорує всю техніку для своїх військ, відповідаючи на питання про те, чи допомагає Міноборони «Вагнерам» з постачанням. Пов'язані з «Вагнером» Telegram-канали опублікували кадри, на яких підрозділи 126-ї окремої гвардійської бригади берегової оборони Чорноморського флоту подякували «Вагнеру» за надання їм бойової техніки. Раніше ISW повідомляв, що 126 бригада берегової оборони виступила з відеозверненням з приводу нестачі військової техніки на херсонському напрямку. Пригожин також реалістично зобразив ситуацію в Бахмуті, наголосивши, що українці не хочуть здаватися. Пов'язані з «Вагнером» Telegram-канали прокоментували інцидент зі стріляниною на Бєлгородському полігоні, зазначивши, що зараз у Росії йде «тиха громадянська війна» через багаторічну нездатність російського уряду обмежити міграцію, ймовірно, з країн Центральної Азії.
6. У заявах Пригожина є ноти, що апелюють до націоналістичних прихильників президента Росії Володимира Путіна, які давно закликають олігархів фінансувати постачання збройних сил, вимагають прозорості щодо того, що насправді відбувається на фронті, та критикують російські вищі військові установи за їхні невдачі на передовій.
Хоча Пригожин не виступає безпосередньо проти Путіна і не критикує його, його популярність, що росте в націоналістичній спільноті, може в порівнянні з ним підірвати привабливість Путіна як «сильного чоловіка». Дискусії про громадянську війну в Росії можуть ще більше підірвати кремлівські наративи про національну, етнічну та релігійну єдність усередині Росії.
7. Росія продовжує використовувати свої відносини з Іраном для отримання безпілотників і ракет, які, ймовірно, компенсують її ракетний арсенал, що дедалі більше виснажується.
16 жовтня газета Washington Post повідомила, що Іран, ймовірно, поставить Росії додаткові ракети, у тому числі балістичні ракети малої дальності Fateh-110 та Zolfaghar, на додачу до безпілотників Shahed-136, Mohajer-6 та Arash-2. Проте офіційний представник міністерства закордонних справ Ірану Нассер Канаані заявив 17 жовтня, що Іран не постачав зброю «жодній із сторін», незважаючи на численні повідомлення російських, іранських, українських та західних джерел про зворотне. Російський Telegram-канал зазначив, що недавнє використання Росією іранських боєприпасів, зокрема Shahed-136, ймовірно, відбиває той факт, що Росія майже вичерпала більшу частину свого внутрішнього запасу оперативно-тактичної зброї. Канал стверджував, що «Шахед-136» виконують роль крилатих ракет, але дозволяють Росії обходити санкції, зберігаючи здатність завдавати глибокі оперативні удари.
8. Російський Су-34 зазнав аварії біля житлового будинку в Єйську Краснодарського краю 17 жовтня.
Російські джерела стверджували, що Су-34 розбився через проблему з одним із двигунів. Су-34 розбився з боєприпасами, які здетонували при ударі, викликавши пожежу, що охопила сусідній житловий будинок. Російське джерело стверджувало, що в результаті аварії загинула одна людина і ще троє отримали серйозні поранення.
9. Ключові висновки
17 жовтня російські сили завдали безпілотних та ракетних ударів по житлових районах та об'єктах критичної інфраструктури на всій території України.
Удари російських безпілотників по житлових районах Києва 17 жовтня свідчать, що російські сили віддають перевагу психологічному терору, а не відчутним досягненням на полі бою.
Євген Пригожин та пов'язані з ним Telegram-канали все частіше коментують неефективність традиційних російських військових інститутів, які можуть підривати Кремль.
Братовбивча сутичка між мобілізованими військовослужбовцями на полігоні в Бєлгородській області 15 жовтня, ймовірно, є наслідком того, що Кремль постійно покладає на етнічні меншини тягар мобілізації в Російській Федерації.
Росія продовжує використовувати свої відносини з Іраном для отримання безпілотників і ракет, які, ймовірно, компенсують її ракетний арсенал, що дедалі більше виснажується.
Російський Су-34 зазнав аварії біля житлового будинку в Єйську Краснодарського краю 17 жовтня.
Російські джерела продовжували обговорювати можливі контрнаступальні операції українських військ на північний захід від Сватового 16 та 17 жовтня.
Російські джерела продовжували стверджувати, що ЗСУ проводять контрнаступальні операції у Херсонській області 16 та 17 жовтня.
16 та 17 жовтня російські війська провели наземні штурми у Донецькій області.
16 та 17 жовтня українські сили продовжували завдавати ударів по скупченням російської живої сили та техніки у Запорізькій області.
Російська влада продовжила заходи щодо встановлення повного контролю над Запорізькою атомною електростанцією.
Влада Москви оголосила про завершення часткової мобілізації в місті 17 жовтня, ймовірно, у спробі знизити критику москвичів у зв'язку з повідомленнями про незаконну мобілізацію в місті.
Російські та окупаційні чиновники продовжують просувати програми «відпусток» для мешканців окупованих Росією територій, що може бути приводом для депортації громадян України та переселення громадян Росії.
переклад Августин Волошин
