Вважається, що вони обговорюватимуть постачання до Московії боєприпасів. Але це зовсім не точно
Північна Корея - 213-та з 230-ти держав рейтингу заможності країн світу. ВВП на душу населення у КНДР приблизно у 15-20 разів менший, аніж у рашистів. Тому дуже навіть цікаво розібратися, чим червоний феодал Кім здатен допомогти недобитому «імператору» Путіну.
New York Times вважає, що Північна Корея допомагатиме "другій армії світу" зброєю.
Американська розвідка розповіла журналістам, що "червоний Кім" 10-13 вересня побуває у РФ, аби обговорити постачання рашистам снарядів, ракет. Цікаво, що рік тому те ж саме видання NYT з посиланням на ті ж самі таємні джерела в розвідці стверджувало: РФ ВЖЕ закупила у КНДР мільйони артснарядів і ракет ближнього радіуса дії. Та фактично "червоні корейці" тоді так нічого і не продали. Але, очевидно, і в першому, і в другому випадку американські журналісти видають бажане Путіним за дійсне.
Зрозуміло, що кремль канючить воєнну допомогу у КНДР, однієї з найвідсталіших економік світу, що вказує про глибину деградації російського ВПК. Усі ці "свідки шизофренії Путіна" півтора року парилися над відродженням військо-промислового комплексу, але вперлися в умовну стелю можливостей: вони не здатні забезпечити власні війська необхідними боєприпасами для ведення активної бойової кампанії на тривалий час.
Тобто: кремль лише вдає бажання затягнути війну на роки, поки в США не зміниться уряд, а Європі цей конфлікт зрештою не набридне... Але «спорожнілий склад» боєприпасів не дає змоги «оленярам Шойгу» вести тривалі інтенсивні бойові дії. Саме тому РФ істерично шукає можливості поповнити свої арсенали.
Та насправді, канючити зброю - це не рівень фюрера, її попросити міг і Шойгу. Він прагне "звірити годинники" з "червоним вождем", бо готується жити по "корейському часу".
Рівень нижче плінтуса, на якому перебуває Північна Корея, - це той орієнтир, куди стрімко мчить Московія. У КНДР - уже років 50-т - планово-мобілізаційна економіка. Держава не публікує жодної статистики, і вся країна працює, голодує і потерпає заради задоволення его вождя. У країні ні тобі опозиції, ні проблем з Заходом, оскільки - жодних взаємин.
Та й Путін особисто уподібнюється Кім Чен Ину. Наприклад, його теж можна назвати "плазуном", бо з міркувань безпеки він раптом пересів на бронепотяг і "вошкається" країною здебільшого залізницею. Гадаю, як прогресивний лідер сучасності, кремлівський дід уже дав вказівку розробити броньовані літаки, щоб поєднати комфорт та безпеку. Щоправда, для цього потрібно буде дещо підрихтувати закони аеродинаміки, але держдума, певен, з цим справиться.
Обидва диктатори навіть зустрічаються у Владивостоці, бо Кіму недалечко підповзти до цього міста у бронепотязі. Кім може розповісти, як то живеться в ізоляції від усього світу, коли весь річний експорт складає $2-3 млрд, менше, ніж свого часу у Московії за день.
Потопельник хапається за соломинку, Путін - за Кіма. Ще вчора "велика Росія" не розгледіла б злиденну КНДР в списку своїх стратегічних інтересів, а сьогодні - це важливий стратегічний партнер.
Північна Корея може стати контрабандним логістичним хабом, через який постачатиметься до РФ продукція з третіх країн, з того ж таки Китаю чи Ірану: навіть вони воліють в лобову не світитися в якості «групи підтримки» Кремля.
КНДР цікавить Москву як ринок збуту. Ту ж саму нафту комуністи могли б брати у рашистів, у РФ є також чимало промислового непотребу, який жодний притомний ринок не візьме, а он КНДР - запросто.
Росія досі залишається великою територіально, що не скажеш про її геополітичний статус.
До речі, якщо московити звіряють годинники з чучхе, то можна звірити й календар. Там зараз 112 рік, адже літочислення ведеться від дня народження Кім Ір Сена. Або можна привʼязати російський календар до появи на світ верховного бункеркомандувача: адже його народження крутезно перезавантажило РФ.
