Навряд чи я перший, кому прийшла ця думка. Скажіть, у вас немає враження, що відверті «качелі» останніх місяців із наданням нових видів зброї пов’язані не так із обережністю наших західних партнерів і небажанням спровокувати Путіна на безумні дії, як із незгодою Зеленського виконувати певні умови Заходу, (наприклад, щодо декількох конкретних персоналій зі свого оточення)?
Безумовно, руки в Байдена сотоваріщі добряче зв‘язані. Припинити як військову, так і фінансову підтримку України вони не можуть, бо це фактично означає дати Путіну виграти війну. З іншого боку, терпіти в керівництві України відверто скомпрометованих (якщо не прямо ворожих) персонажів вони також не готові. Тому щоразу з поставками нових видів зброї маємо якісь нові проблеми - навіть там, де рішення вже прийняті.
Давайте врахуємо, що до затяжної позиційної війни а-ля Перша Світова, ані ми, ані наші союзники не готові. І шанс повернути наші території вже в цій кампанії у нас буде хіба що в найближчі 6-10 місяців. А можливість зробити це без додаткових важких озброєнь, нових літаків і ракет у нас з‘явиться навряд. І потрібні вони негайно.
Тепер уявіть, що доля країни сьогодні впирається просто в (не)готовність президента звільнити умовного Єрмака.
Звичайно, значною мірою це мої спекуляції (серйозних інсайдів не маю). Але мені дуже воно схоже на правду