За даними видання, спроби Росії укласти з КНР велику угоду з будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2" зайшли в глухий кут через "необґрунтовані", на думку Москви, вимоги Пекіна щодо ціни та обсягів поставок. Китай запросив ціну, близьку до сильно субсидованих внутрішніх цін Росії, та зобов’язується купувати лише невелику частину запланованої річної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу. Це створює значні фінансові виклики для "Газпрому", який покладається на цей проєкт як на ключовий для свого виживання.
Видання зазначає, що жорстка позиція Пекіна щодо "Сили Сибіру-2" підкреслює зростаючу залежність Путіна від Сі Цзіньпіна в економічних питаннях. Зокрема, схвалення будівництва цього газопроводу могло б змінити жалюгідний стан "Газпрому", зв'язавши китайський ринок із газовими родовищами на заході Росії, які колись постачали Європу. Однак тепер, коли експорт "Газпрому" до Європи впав з 230 млрд куб.м на рік до лише 22 млрд куб.м у 2023 році, залежність від китайського ринку стала критично важливою.
За думкою FT, нездатність Росії укласти угоду підкреслює, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами. І домінування Пекіна над Москвою буде тільки наростати.
