"Класична і типова..." - Mason Lemberg

Відкрив стрічку новин, люди далі сперечаються за промову.

Як на мене, тут взагалі нема предмету розмови, нема про що сперечатись.

Це була класична, типова промова Зеленського, яку ми чуємо вже 5-й раз. То ж саме кожного разу.

Ні, слова всюди були різні. Тільки от принципи одинакові: говорити про те що хочуть почути виходячи з соціологічних даних, акцентувати на "величезній ролі кожного, всі ми президенти", торгувати емоціями.

В 2018/2019 на каналі бені хотіли почути як знесуть цього Порошенка і жити стане краще, як закінчать війну просто переставши стріляти і поборять курупцію, який смішний той "термос" Порошенка. Він говорив це, з розстановкою, з емоцією, всі плакали. Наступного року всі плакали від того що "не важливо як називається уліца, в честь мотороли чи стрємоусова, головне, щоб була освітлена". Потім ще за щось плакали. Минулого року в рамках сильної промови плакали від живчика і тому що ніхто на нас не нападе, можна буде й на шашлики.

Те саме й зараз. Те що хотіли почути: про те які вони охуєнні і як сильно допомагають державі "просто сидячи за комп'ютером", які вони всі президенти, про те як скоро переможемо і повернемося до "звичного життя".

Саме тому чергова промова в такий складний час, в який знову пересічного українця намагаються тр@хнути за стандартною схемою, оголивши його емоцію (при тому що цього разу в цій емоції - втрата, розлука, біль, горе) - виглядають ще більш цинічніше і фальшивіше ніж минулі 4 рази.

Саме тому, жодна з цих промов і побажань за минулі 4 роки й не збулась, від слова "зовсім". Бо вони зліплені і представляють собою клубочок інфантильних бажань телевізійної аудиторії і не мають жодного практичного втілення.

Не мають і цього разу, коли таким заявленим бажанням є перемога, відновлення територіальної цілісності і "повернення до звичного життя". Бо ці пафосні слова про перемогу стопаються тут же на позавчорашніх словах чинного міністра оборони про непотрібність мавіків в контексті заборони їх ввозу, на брудних схемах з дронами арахнідії, на минулому міністрі оборони, який за зірване оборонне замовлення сів не в тюрму, а в крісло посла, на пішовшому тихенько в ліс івані баканову ітд, ітд. В це тільки маленька частина з безпосередньо військового аспекту, що мав би обумовлювати перемогу, про яку так пафосно заявляється.

А ще й світоглядне нерозуміння, що будь-які росіяни нам не друзі, навіть тими, що щасраний ефір телемарафону, що проблема не в путіні, що відновлення кордонів - це не перемога, а відкладення війни, що, власне, ми зараз далі від тих кордонів що були рік тому на 100 км по кожному з напрямків і за це, й за смерті, за окупацію, за втрату майна, катування спричинені саботажем підготовки до війни, так ніхто й не відповів.

І, звісно, це все не має стосунку до промови. Промова - це не місце, щоб зводити стосунки (хоча в попередніх промовах це було місцем), але це про інфантильну пустоту мова, про фантазії без практичних дій для їх реалізації (а подекуди, як то у випадку з мавіками, з діями - проти), про продаж людям їхніх же емоцій...

... і про те, що судячи з цих промов, які повторюються навіть під час війни, Зеленському не потрібні громадяни, йому потрібні медузи з горизонтом планування і циклом оновлення оперативної пам'яті 3 дні (щоб за цей час забувати що ракет на обстріли знову залишилось на 2 рази), щоб тягати тупі демотиватори на тему "а ваш Парашенка в 849 році до нашої ери што чуччє бил?", щоб їх цілий рік тр@хати розпилами, узурпаціями, схемами, вкраденими гуманітарками, а потім раз на рік оголити і тр@хнути в емоцію.