Уважно прочитав колонку Коболєва на Українській правді
Дуже чітко видно, чому йому платили багато. Бо його аналіз нинішньої ситуації в країні з причинно-наслідковими зв’язками свідчить про грамотність та глибоке бачення.
Тим приємніше знати, що я свого часу говорив про те ж.
Але він топ-менеджер. Його слово важке і важливе.
Ото ж Коболєв заявляє:
1) Поки що не для всіх очевидний факт – США нам нічого не винні.
Справді, у нас часто думають, що якщо ми захищаємо світ від Мордора – то нам винна уся планета. Україноцентризм в моді лише в Україні.
А у світі втома від наших проблем, бо є свої. І тому у нас надувають губи: якщо нам допомагали 10ть разів мусять допомогти і в одинадцяте. Не допомогли – зрадили.
І це при тому, що ми з Мордором то електроенергією підторгуємо.
То наш президент нерухомість кримську переоформить на себе за російськими законами – тим самим де-факти визнавши – чий там Крим, то Сватами підторгує на Росії.
Риторичне питання: чому нашу незалежність хтось має любити більше за нас?
2) Між тим, США нам допомагали, як найближчому союзнику – і в безпековій і в економічній сфері – стверджує Коболєв.
І далі наводить приклади по фінансуванню дефіциту бюджету у 2014 році і дефіциту розграбованого при Януковичі Нафтогазу. А потім – допомога з організації словацького реверсу в Україну.
І це очевидно.
3) Але щось пішло не так – підкреслює він далі. Ми втратили свій особливий статус улюбленців у Білому домі. І не тільки в самого чинного Президента США, а також серед його найближчого оточення.
І пояснення чому. По-перше – десь із 2016 року курс на реформи сповільнився. А десь і пішло все назад, особливо з 2019го.
4) «А потім українська сторона припустилася зовсім шаленої помилки – вона вирішила зробити ставку на одну з сторін в американських президентських виборах. Ця ставка нам дуже дорого коштувала і ще буде коштувати незалежно від того, хто буде господарем у Білому домі».
Тут Коболєв говорить та недоговорює. Дуже дипломатично так.
Він не називає прізвищ. А я можу.
Українська сторона – це конкретно Зе!команда.
З травня минулого року і до самої осені ФСБшники через Андрія Деркача і Коломойський через Костянтина Кулика вкинули чотири інформаційних бомби. Зіграли явно на боці Трампа – проти Байдена.
І Зе!команда помітно взяла їх сторону.
Тепер просто процитую Коболєва:
- Також додам, що я особисто вважаю цю помилку однією з найбільших перемог у діяльності агентів російського впливу в Україні (!!!). Довести критичний вплив Росії саме в цьому процесі є надважливим завдання для українських правоохоронців (!!!).
Ось. Ось де зараз має бігати СБУ, а не ловити Чауса. Так, Чаус це важливо.
Але чому Кулик досі не під ковпаком у мюллєра ?
Чому Деркач ходить на роботу до ВР, а не переповзає по пластунськи з глухівських лісів на істєрічєскую родіну?
І у кінці. От Коболєв просто і ясно:
Що має зробити Зеленський під час зустрічі з Байденом? Зробити усе, щоб Україна знову стала улюбленцем для США.
Тому-що і у військовому, і у економічному потенціалі їм немає рівних.
І вони усе можуть перекрити своїми джокерами.
Тільки не треба намагатися американців шантажувати.
Або грати з ними у стилі: ми вам – ви нам.
Треба просто робити реформи.
Це найкращий вихід.
Що ж, Коболєв сказав усе дипломатично, але вірно.
Реформи. у тому числі й реформа з корпоративного управління у Нафтогазі.
Хоча зелені не читають статей більше тисячі знаків.
Перефразуючи анекдот: Мендель нє чітатєль – Мендель пісатєль.
Так-що сумніваюся я, що в ОПі хтось-щось чує.
Хіба може чудо?
