... й журливо дивився в порожнє, сіре, низьке небо...
Він чекав вакцину...
Час від часу лягав додолу прямо в костюмі і прикладав вухо до землі... Як прикладать вухо до неба, він не знав...
Про всяк випадок ще уточнювава у митників: "Нема?"
- Нема, - зітхали митники...
- А що є?
- Є портвейн молдавський рожевий "Пуркарі". Контрабандний товар. 250 гривень за бутилку. В магазіні - по триста... Будете брать?
- Ну, дай пару штук, погоджувався Степанов...
По небу мовчки, люто летіли журавлі...
***
На місці міністра Степанова я б сьогодні вийшов на люди і неожиданно сообщив: «Дорогі українці! З великою радістю повідомляю, що вакцинацію проти коронавірусу в Україні успішно закінчено. Ми це зробили першими, як і обіцяли. Дякую. Всім дякую!
Також ми спеціальною постановою запровадили новий рівень температури тіла здорової людини. Тепер він дорівнюватиме 39,5 градусів а не 36,6, як було за минулої влади"...
Всі б сначала трохи прихуїли (хвилини на три), а потім полізли возмущаться: Яку вакцинацію? Коли? Де? Що ти мелеш?
А прихильники міністра їм би возражали:
- Да! Я сам вакцинувавався. І жінка моя вакцинувалася. І кіт вакцинувався…
- Де ви вакцинувалися? Коли? Як?
- В Польщі! Ще на тому тижні
- При чому тут Польща? Ти дебіл?
- Сам ти дебіл!
А потім би одна женщина написала: я тоже вакцинірувалась, всьо отлічно прошло...
- Коли? Де?
- В децтве еще. В пионерлагере нам делали, на море. От столбняка, или как там его. Раньше все у нас было
- Якого столбняка бля? Шо ви мелете?
- Потому что нєльзя во всьом відєть только плохоє…
-
Словом, в будь-якому випадку це вже була б якась дискусія, двіжуха… А це якраз і є те, що так потрібно нам в країні для порозуміння й примирення… Для соборності…
А найбільш продвинуті написали б: «Коллеги, я в шоке, честно говоря. Пойду, пожалуй, поделюсь некоторыми своим мыслями в Clubhouse. А йому б відповідали: «А киньте й мені інвайта на клубхаус»…
