Вчора під час пресконференції із Президентом Франції Емманюелем Макроном у Білому домі, журналіст запитав Президента Дональда Трампа про те, чи будуть США брати участь у відбудові України. Трамп доволі жорстко відповів: «Дивно про це запитувати. Ми і так вже витратили $350 мільярдів».
Не хочеться втягуватись у суперечки про те, хто кому і скільки чого дав. Але за опублікованими даними у ділових західних ЗМІ, з лютого 2022 року ЄС виділили Україні 132 млрд євро військової та фінансової допомоги, тоді як США $114 млрд. І ця допомога не стала серйозним тягарем для їх бюджетів: США витрачали на Україну лише 0,2% від ВВП на рік, а Франція та Італія – близько 0,1% ВВП. Для порівняння, у Німеччині субсидії на дизельне паливо обходяться платникам податків у 3 рази дорожче за військову допомогу Україні.
Правильно кажуть, що самі заробимо – то й їстимемо. Тепер нам відкрито та жорстко сказали: далі - самі, самі.
Отже, що робити далі самим? Нам самим треба починати будувати сучасну національну модель відновлення економіки України, вміло використовуючи потенційні точки взаємодії з нашими насамперед потужними приватними інвесторами (в світі зараз дуже багато ліквідності). Починати з побудови у Києві МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ХАБу та створення «УКРАЇНСЬКОЇ КОРПОРАЦІЇ РОЗВИТКУ» - як системи взаємодії державних й приватних інституцій інвестиційного, фінансового, інноваційного, наукового і маркетингового напрямків . Це будуть також інвестиції в цифрову трансформацію. Поки що це нам під силу.
Подібні стратегії та конструкції спрацювали в понад 100 інших країнах. Ця Стратегія могла б стати Національною ідеєю в Україні.
