З огляду на події в Махачкалі мушу зазначити, що Україна зараз мабуть сама безпечна країна для євреїв.
Не в плані прильотів (тут як і в Ізраїлі, може прилетіти). А в плані відсутності навіть можливості погромів.
І це не тільки тому, що у нас обрали президентом етнічного єврея. У нас і депутатів купа.
Але тому, що у нас надзвичайно малий градус ксенофобії, як такої.
У Європі багато агресивних мусульман. Багато ліваків типу Грети Тунберг, яким жалко палестинців та чомусь вони забувають про закатованих дітей в кібуцах.
Тому в Європі можлива агресія проти єврєїв. Публічна агресія.
У нас - ні.
У нас зараз різко збільшився рівень русофобії. Але і це максимум на покоління.
Просто як казав живий класик: "А ми народ широкий та гостинний".
З огляду на те, що всю історію усім до нас і наших ресурсів було діло - це виглядає як ментальний феномен.
Хоча, пояснити можна.
А стосовно Махачкали. От просто хрестоматійний приклад: як можна з мови ворожнечі дійти до готовності вбивати за етнічною ознакою.
І що показово: замість євреїв можуть бути й м@сквічі.
Те, що я кажу вже багато років: наліт гуманності та культури на виді гомо сапієнс дуже тоненький. Звірине проглядається через шпарини в культурі - як тільки складаються обставини.
Наші предки витіснили (чи і з'їли) неандертальців. Чоловіки століттями вирізали інших чоловіків, щоб забрати їх жінок та землі.
І попри плеяду філософів та гуманістів - готові це робити і надалі.
В Махачкалі про Вольтера і Сковороду 99% людей ніколи не чуло.
А перемагає ЗСУ не так від ненависті, як від любові.
Бо бути тисячу літ на перехресті усіх доріг - треба добре любити своє і своїх.
І бути працьовитими. Бити ворогів - то така робота. По хазяйськи треба.
Ще раз: це феномен. Коли спокійний людинофільний народ виставляє грізну армію.
Україна - диво земне.
Слава Україні!