Та ніяково холодними й туманними світанками нагадує про усталені закони Всесвіту. Як би, «готуй теплі одежинки, ховай у погріб наші плоди й збирай дрова. Якнайбільше».
Бо послиня ЄС Катаріна Матернова, дивлячись у чарівний кристал, бачить наступаючу зиму важчою за тогорічну. Все в сутінках, але ми всі врятуємось, й нам вдасться уникнути катастрофічного сценарію. Союзники допоможуть всім, чим зможуть.
Перша українська фея, Урсула фон дер Ляєн, взяла на себе зобовʼязання, із зачарованої замороженої скрині з грошима російського Центробанку, ще в цьому році почати насипати в українську скарбницю 35 мільярдів євро. Або 40 млрд доларів. З компенсацією з доходів від грошей Путіна. 25% споживання електроенергії українцями забезпечить Європа. Іще багато різних цимусів.
В цей час президент Зеленський почав фінальні партії на двох шахових дошках і ще одну – в шашки. Вона схожа на гру в Чапаєва. В Курській області. Така собі суміш більярда, боулінгу і вишибал.
Зеленський із Сирським ефективно вибивають російські наративи про непереможну ядерну державу, тактичними клацаннями ламають червоні лінії Путіна і поволі перемелюють вкорінені стереотипи страху перед його неконтрольованою соціопатією. Їм не треба особливо продумувати ходи й прораховувати кроки суперника, а лише спритно і хитро наносити удари біля серця Росії. Москви.
Союзники в шоці, захоплені креативним успіхом українців. Захоплені зненацька, вони чекають, прислухаючись до млявих погроз російського правителя і вираховуючи, що для нього є найдорожчим – кабаєвські сини Василь і Вова, чи амбіції «великого воїтеля», в жилах якого тече кров ординців.
Зеленський, не відриваючи голови від газових партій, вже на валізах. Його з нетерпінням чекають на Генасамблеї ООН, де він виступить на загальних дебатах в середу 25 вересня. Минулого року на цьому ж зібранні різноголосих представників земної цивілізації він закликав їх не намагатися укладати тіньові домовленості з Росією і домогтися її ядерного роззброєння.
Тепер він іде з двома протилежними місіями – планом перемоги й планом переговорів з Росією «у будь-якому форматі». Треба дограти на шахівницях Банкової ці дві партії. Напевно, щоб знайти якусь, поза законами фізику, логіку їх обʼєднання, або зосередитись на тій, яку готові підтримати не лише союзники, але ще й Глобальний південь з Африкою.
Якщо Отто фон Бісмарк став родоначальником стратегії про політику як мистецтво можливо, то президент Зеленський може залишитись в історії, як автор більш витонченої дипломатії: політика – мистецтво неможливого.
Якщо йому вдасться селекція двох антиподів: війни та миру в одному флаконі. Невідомо, чи ця суміш може бути життєздатною, чи виявиться бінарною – в сполуці стане маленьким ядерним вибухом.
Перша шахівниця – план перемоги. Зеленський і союзники проти Росії. Остання, як виглядає, грає чорними фігурами. Наш лідер вважає, що час на гру вичерпано, тому, пересувати фігури потрібно в умовах цейтноту. Все має бути вирішено в жовтні й грудні цього року. Іншого не дано.
Це український гамбіт. Він повністю готовий. Після доповіді Байдену, Гарріс і Трампу білі рвонуть у наступ. Мат в 3-4 ходи.
І хоча українці про нього дізнаються останніми, в західній пресі називають його секретні задуми: НАТО приймає рішення про запрошення до себе України, союзники надають багато і ще більше різноманітної сучасної зброї, гарантують фінансово-економічну підтримку держави, а США дозволяють наносити удари по чітко визначених цілях в глибині Росії.
Дальше – сильний креатив і несподіваний хід: «План перемоги є мостом до саміту миру і до будь-якого етапу закінчення війни».
