Якщо Путін хотів вторгненням в Україну зламати світовий порядок, то йому це вдалося. З точністю до навпаки. Росію вигнали з багатьох міжнародних організацій, торгувати з нею є токсичним бізнесом, спілкуватися з кремлівськими очільниками у дипломатичних колах вважають моветоном.
Росія поринає у прірву ізоляції, і щораз то виразніше у її "обличчі" проступають риси Північної Кореї Кімів.
Країна-терорист з кривавою "кредитною історією" репресій, геноцидів, депортацій, вторгнень у чужі терени ще намагається подавати довкіллю якісь незрозумілі сигнали, шантажуючи то "ядерною зброєю", то новим голодом, то ще якимись несосвітенними пропагандистськими штучками, арсенал яких виснажується, як і, зрештою, запас ракет чи інших видів смертоносного залізяччя.
Історія Росії буде переписана наново. Вона постане такою, якою є насправді – огидною, сповненою брехні та фальсифікацій, підкупів та залякувань, — а не гламурною та "героїчною", якою її подавали досі "кухарі" з кремлівського інформаційного фаст-фуду.
Коли на Паризькій мирній конференції по закінченні Першої світової війни за ініціативою американського президента Вудро Вільсона було засновано Лігу націй, то, вочевидь, саме існування такої інституції вселяло надію. На мир, співпрацю, врегулювання міжнародних непорозумінь шляхом дипломатії.
Історія Росії буде переписана наново. Вона постане такою, якою є насправді – огидною, сповненою брехні та фальсифікацій, підкупів та залякувань, — а не гламурною та "героїчною", якою її подавали досі "кухарі" з кремлівського інформаційного фаст-фуду
Коли 1946 року Лігу націй розпускали, — оскільки формальною причиною була її неспроможність запобігти Другій світовій війні, — ще більш руйнівній та кривавій, — то, мабуть, керувалися більш раціональними та прагматичними мотивами. Досвід, знаєте… І створювали її, у першу чергу, країни-переможці у битві з фашизмом. Вони й склали "вузьке коло" (Китай, Франція, США, Велика Британія, СРСР), - Раду Безпеки ООН.
З тим пір сплило немало часу. І, звісно, крім постійних членів, у РБ ООН відбувається ротація представників країн – учасників ООН. Але головним важелем, який виявився архаїчним в умовах, коли член Ради Безпеки сам став агресором, тобто зламав безпекову складову, залишилося право вето. Нонсенс: Росія за столом ООН диктує свою волю і блокує всі рішення та резолюції, спрямовані на урегулювання конфлікту за її участю. Щобільше, завалює РБ власними резолюціями, які інакше як пропагандистськими фейками не назвеш.
Тому Верховна Рада України й звернулася до ООН із закликом виключити Росію з цієї організації.
Але суть, як на мене, не у тому. Росія взагалі не має права не те що бути серед членів Ради Безпеки, а й взагалі переступати поріг будівлі на Площі Об'єднаних націй, 760 у Нью-Йорку. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця не втомлюється нагадувати членам міжнародної спільноти про нелегітимність перебування РФ у залі Генасамблеї загалом і Радбезу зокрема. Він каже, що Росія стала "раковою пухлиною у тілі Ради Безпеки, і її потрібно видалити, перш ніж ціла система ООН отримає метастази". Кислиця наголошує: "Ми вже втомилися від постійного повторення того, що дозволяти Росії використовувати право Радянського Союзу накладати вето на рішення Ради Безпеки насправді не дає цьому органу можливості виконувати свою головну місію згідно зі статутом ООН, а саме — підтримання міжнародного миру та безпеки".
Росія взагалі не має права не те що бути серед членів Ради Безпеки, а й взагалі переступати поріг будівлі на Площі Об'єднаних націй, 760 у Нью-Йорку
Річ у тім, що серед держав-засновниць ООН не було… Росії. Сталін, бажаючи отримати більше голосів, проштовхнув ідею мандату для СРСР, України та Білорусі. З розпадом СРСР його мандат втратив чинність. А Росія мала б пройти необхідну для неофітів процедуру прийняття. Натомість вона по-шахрайськи перебрала на себе повноваження ексСоюзу.
Томас Вайс, вчений та дослідник глобального управління Чиказької ради міжнародних справ, змалював цей процес так: "Радянський Союз розпався в грудні 1991 року. Тоді я був здивований, що сталася лишень раптова зміна прапору Союзу Радянських Соціалістичних Республік на російський в Генеральній асамблеї ООН — і все. Але жодна держава в той час не порушила це питання".
Кожна країна-учасник сплачує певні кошти на діяльність Організації. Було б аморальним і неприпустимим, коли частина цих грошей буде заплямована кров'ю українців – і захисників, і цивільних. Хіба на цьому має будуватися новий світ?
Російська війна проти України, гадаю, збурить трішки поросле лататтям плесо ООН. У всякому разі, навіть виходячи з того, що кожна країна-учасник сплачує певні кошти на діяльність Організації. Було б аморальним і неприпустимим, коли частина цих грошей буде заплямована кров'ю українців – і захисників, і цивільних. Хіба на цьому має будуватися новий світ?
Історичною місією ООН у докорінній перебудові системи світової безпеки має стати вигнання Росії – як самозванця, шахрая і вбивці. Якщо цього не станеться, то ООН ризикує повторити долю Ліги націй. Їй на місце прийде нова інституція, сформована з переможців війни з путінською Росією. Не сумніваюся, що серед них буде Україна.
