Є щось символічне у тому, що одіозний заступник радбезу Росії струсив пилюку з архівів і на зустрічі з керівниками оборонних підприємств Московії процитував телеграму Сталіна. Подаю мовою оригіналу: "Сейчас я прошу и надеюсь, что вы выполните долг перед родиной. Через несколько дней, если вы окажетесь нарушителями своего долга перед родиной, начну вас громить как преступников".
Телеграму Іосіфа Джугашвілі до керівників Челябінського тракторного заводу, який у час Другої світової війни виробляв корпуси для танків, Медведєв супроводив словами, що "родіна" тоді перебувала "в схожей сітуаціі". Така обмовка дає чимало підстав для розуміння того, як у самій Росії сприймають путінську авантюру – "СВО", і зокрема актуальну ситуацію на фронті.
Медведєв обов'язково знайде у "спадщині" диктатора ще немало цитат для своїх співвітчизників: від фермерів до філологів. Сталінське "повне зібрання творів" й не виносили з кремлівських кабінетів, навіть тоді, коли Хрущов викинув труп свого однопартійця з мавзолею.
Медведєв обов'язково знайде у "спадщині" диктатора ще немало цитат для своїх співвітчизників: від фермерів до філологів. Сталінське "повне зібрання творів" й не виносили з кремлівських кабінетів, навіть тоді, коли Хрущов викинув труп свого однопартійця з мавзолею
Я вже колись писав про фільм Абуладзе "Покаяння". Але там тіло Варлама Аравідзе викопує з могили одна з його жертв. У сучасній Росії акурат навпаки: Сталіна реанімують його однодумці та спадкоємці.
Медійна активність заступника голови радбезу РФ така ж "багата", як і писання Джугашвілі. І я жодним чином не сумніваюся, що саме язиком свого "спаринг-партнера" на посаді президента Росії, мовить сам Путін.
Днями, до прикладу, Медведєв повторив путінську маячню про історичну "відсутність України", про "Україну як вигадку Леніна". Україна — це взагалі частина Росії, скажімо по-чесному, це частина Росії. Але в силу геополітичних причин і через історію того, що сталося, ми довгий час мирилися з тим, що ми живемо в різних квартирах", - сказав Медведєв.
Тут є також певний символізм, позаяк відомо, що Сталін був затятим опонентом Ульянова-Леніна, але мусив миритися з авторитетом "Ільїча". І "ярлик" на правління большевицькою імперією, отриманий Кобою буцімто з рук Леніна, був фейком, вигадкою.
Іноді Медведєва, правда, заносить. Він стверджує, що "країни Заходу не вірили й не бачили ступінь рішучості Росії почати війну в Україні", але кількома днями раніше сам Путін визнав, що Московія не була готовою до повномасштабної війни, принаймні 2014-го.
Як би те не було, маємо справу з доконаним фактом: путінізм і рашизм – це модернізований, удосконалений сталінізм. Брутальний у методах розправ з політичними опонентами (особливо з тими, хто наполегливо тикав носом Росію у свідчення сталінського терору, зокрема Меморіалом). Готовий на "чистки" серед промислової, воєнної та медійної обслуги, якщо там виявляться "вороги народу". Що більше, — нестримний у бажанні досягти бодай якихось "перемог", і не зважатиме на людські жертви, скільки б їх не довелося покласти. Ми бачимо це наочно під Бахмутом, а раніше у тупій поведінці рашистів у Чорнобаївці.
Маємо справу з доконаним фактом: путінізм і рашизм – це модернізований, удосконалений сталінізм. Брутальний у методах розправ з політичними опонентами (особливо з тими, хто наполегливо тикав носом Росію у свідчення сталінського терору, зокрема Меморіалом)
Я думаю, що незабаром Медведєв витягне на світ Божий сумнозвісний сталінський наказ №227 від 28 липня 1942 року, підписаний у розпал боїв під Воронежем. Ним запроваджено штрафні формування і так звані "заградотряди". Зрештою, хто сказав, що ці нормативи не реалізуються зараз? Зі свідчень полонених мобіків зрозуміло, що позаду них є теж каральні загони, сформовані, зокрема з кадирівців.
І якщо раніше у Росії культивували такий собі "лайт-сталінізм", втілений в "побєдобєсіі", носінні "дєдов на палках" під час акцій "бессмертного полка", то тепер, під час війни, сталінська машина репресій, змащена і проревізована кремлівськими фахівцями, починає працювати на повну потужність. Без машкари "ліберальності", без напилення "демократії".
Зо п'ять років тому Путін взявся було цинічно порівнювати сталінізм та гітлеризм: "За всієї потворності сталінського режиму, за всіх репресій, навіть за всіх депортацій цілих народів все ж мети знищення ніколи сталінський режим для себе не ставив". Що б він сказав тепер, після його крилатої фрази про "остаточне розв'язання українського питання"?
А для "народца" вже готують страву "вітчизняної війни", здобривши її відповідними міфами й додавши специфічний сонм "героїв". Меморіальні дошки рецидивістам та гвалтівникам з'являються на фасадах шкіл, льотчиків, які збили американський БПЛА над Чорним морем нагороджують орденами мужності. Найяскравіше прокоментував це координатор ради нацбезпеки США Джон Кірбі: "Я не знаю іншої армії у світі, інших військово-повітряних сил, які б нагороджували льотчика за те, що він врізався в безпілотник. Якщо це хоробрість, то, мабуть, у них інакше розуміння цього".
А таки інакше… Як, зрештою, розуміння часу, у якому живе решта світу.
