Довгий час уже намагаюся зрозуміти, чому два тисячоліття бездержавності і породжені цим колективні ментальні дефекти не завадили євреям згуртуватися на захист своєї відродженої країни, а українці, в умовах набагато менш загрозливих, демонструють таку суїцідальну безвідповідальність. Раптом осінило: от саме тому, що «в умовах менш загрозливих». Бо на Близькому Сході ніхто не приховує, що, в разі перемоги ворога, ізраїльтян просто фізично знищать. Більшість же українців такої небезпеки від Росії не відчуває, а складні конструкції, на зразок зв’язку між Голодомором і колоніальним статусом, вони не засвоїли.
От звідси й «втома від війни», «просто перестати стріляти» і аполітичний дезертир на посаді Верховного головнокомандувача.
Знаєте, можна заради миру пригнобити власну гідність, можна, мабуть, як це не принизливо, поступитися якоюсь частиною суверенітету, можна навіть гнати від себе згадки про Голодомор і Великий терор як результат втрати цього суверенітету в минулому.
Не можна тільки вважати, що в разі втрати українською державою суверенітету російський імперіалізм будь-коли (поки існує) дозволить побудувати тут багату цивілізовану країну.
*******
Спостерігаючи за діями американської влади, я кілька місяців тому пожартував, що в трьох перших пунктах меморандуму МВФ з новим урядом ключовим словом буде «Бєня», а це розтягне Зеленського на дуже болючий шпагат. Потім, коли стало ясно, які потужні гравці в США зацікавлені в купівлі української землі, я в такому своєму прогнозі засумнівався. Але останні події і публікації в зарубіжній пресі дають надію, що питання впливу олігархів (особливо, одного з них) на владу в Україні з порядку денного не знімуть. А з ними - і політичні вимоги в меморандумі. Що є сьогодні чи не найреальнішим методом впливу на ситуацію в країні.
Крім громадянських протестів, звичайно. Але цей варіант може виявитися дуже небезпечним.
