Мені ще ніколи не було так соромно за людину, яка ТИМЧАСОВО сидіть в кріслі президента України, ніж зараз. Іноді хочеться, аби на всі ці форуми, самміти, платформи чогось там, їздили просто тексти які йому пишуть. Привезли флешку. Увімкнули колонки. Красивим голосом начитали і досить. Бо коли воно виходить ЗА рамки йому написаного тексту, це… я не можу підібрати притомних слів. І мені було би байдуже, якщо би повторююсь, це не городив президент моєї країни.
В світі останніх подій, все більше чую питань від побратимів,які дивним чином також читають новини. На дворі ж двадцять перше століття, а не середина двадцятого як хтось вважає. «Кіт. Я вже нічого не розумію. А за яку країну ми зараз воюємо»? Слушне запитання. Дійсно, за яку? За Україну, яка стане повноправним членом європейської родини, країну якою будемо пишатись, а нам будуть заздрити? Чи за Україну, в якій буде правити (якщо вже не править) маленька копія путіна яка ще трохи схожа на лукашенка? Недодиктатор, який вирішив, що він спіймав Бога за бороду в той час, коли зокрема за його міцний сон, Україна платить просто божевільну ціну?
- А ви точно намагаєтесь обʼєднати українців? Навіть окреме міністерство організували?
- Так. Звісно.
- Докажіть.
- Кому щось не подобається - вони можуть обрати інше громадянство!
Найвеличніший обʼєднавець сучасності!
Ми хочемо жити в демократичній країні де панують європейські цінності? Чи в країні, де намальовався царьок, який своїм кишеньковим РНБО зненацька підмінив правосуддя. Хочу, накладу санкції, тобто заберу все! А захочу, зніму їх. Не запросто так звісно ж зніму… «Ой, бл@дь, в рішенні РНБО помилки? Вибачте, поспішали! Та зараз швидко на сайті поміняємо документ, виправивши що треба, але ми нікому про це не скажімо. Не помітять же». Я навіть не уявляю, як в такому випадку і з такими «фахівцями» будуть зовсім зненацька змінюватися результати майбутніх виборів. А вони ж колись будуть. Колись ми будемо обирати президента, а не шопопало. І колись будемо обирати парламент, а не суцільну божевільну ганьбу під назвою «монобільшість».
Ми хочемо жити в демократичній країні де панують європейські цінності? Чи в країні, де намальовався царьок, який не соромлячись союзників (які на відміну від нього знають, що таке демократія), заявляє щось накшталт… «Кому щось не подобається, можуть обирати собі іншу країну». Ти взагалі хто такий? Менеджер який тимчасово найнятий громадянами країни? Комік, який розважав президентів на закритих вечірках?! Глузував з України на радість публіці в Юрмалі?! Крутив бізнес із росією в той час, коли в твоїй країні вже йшла війна?! Людина, яка проігнорувала чотири повістки на війну за свою ж країну?! Той, хто жер горілку в Буковелі в той час, коли треба було готувати країну до війни, а потім сидів в бункері на Банковій в оточені чисельної охорони, а тим часом люди яким ти насвистів про травневі шашлики, цілими родинами гинули на Житомирській трасі?… А тепер прямо натякаєш всім, кому щось не подобається, шукати іншу країну? Тобто опосередковано женеш людей з їх дому? Ти Вова взагалі хоч колись читав Конституцію своєї країни, бо ти ж і є її гарантом?
Тільки не треба співати стару пісню про «За міня прагаласавалі сімдесят три відсотка». Прикро, що ти не знаєш, що зараз їх набагато менше. Частина назавжди залишилась в Маріуполі. Частина, на трасах Київської області. Ще частина в Бучі… Ну ти ж знаєш, да? Демократичний ти наш… цар Вова!
Докотилися! Перед військом, перед Україною стоять чисельні орди окупантів. А за спиною тепер той, хто завтра може вирішити що він володар Всесвіту і самостійно вирішить карати та милувати. Якщо вже не вирішив…
Слава Україні!
Слава нації!
Честь усім та кожному, для кого ця країна мати рідна, а не тимчасова можливість відчути себе фараоном.
