З огляду на те, що нам бадьорими темпами будують диктатуру, я боюся засмутити всіх хто рве баяни з приводу відставки Авакова, і паралельно засмучуся сам.
Те що я передчуваю далі - дуже далеко від свята перемоги над пекельними силами.
Тому, що чорт - суща дитина в порівнянні з повноцінним дияволом влади, яка втратила обмеження. Тому персона того, хто прийде - не так важлива. Важливий повний, абсолютний контроль. Який гряде.
Для цілісної картинки пи*деця не вистачало одного пазла. Безумовного управління УСІМА силовими структурами. І ця деталь запросто перетворює смішну картинку цирку з клоунами - в повноцінний репресивний апарат. У них тепер в руках не чарівна паличка (плач Гаррі Поттер) - а чарівна дубина.
Швидше за все ця влада зробить для очищення образу Арсена Борисовича (з дитинства за нього) більше ніж всі піарники, разом з солодкогубим Антоном Геращенко. Тому, що скоро старий, добре знайомий чорт - може здатися нам янголом. Бо все пізнається в порівнянні.
Ми хотіли змін? Так.
А хтось думав, що зміни будуть на краще? Я не думав.
Але ми маємо пройти і через це.
Єдине на що сподіваюся - на Арсена Борисовича спишуть всі спільні тухлі справи. І хоча б кілька знакових - закриють, і відчепляться від людей.
І для стартового піару бонус. І слідчих розвантажать.
Тому що чую, у них скоро буде багато роботи. І багато хто з нас це відчують.
Йой, я знову згустив фарби? Нагнітаю?
Ну, спочатку ви мені завжди це говорите.
P.S. Арсен Борисович - я не буду сумувати. Бо, по перше - я вас ніколи і не любив. А скоріше – дуже навпаки. А по-друге – нам тепер все одно не дадуть на це часу.
Зате, за вас тепер ніхто не може ховатися. Ми залишилися з ними один на один. І це без сумніву - добре. Стопудово.
