Тільки невдале розміщення планет руйнує до цього часу зрозумілу і ясну позицію США. Тримати в страху ворогів, обіймати союзників і разом з ними боротися із тероризмом, агресіями, які підривають світову стабільність і національну безпеку США.
Якщо виходити зі стратегічної лінії Трампа по Сирії, то Україну можуть чекати непередбачуваність і важкі часи.
Після повалення режиму Асада 7 грудня Трамп в соцмережі Х, критикуючи справедливо Обаму, похвалив Росію, яка втрутилася в 15 році, коли там «почалося справжнє пекло». Сирія – це безлад, недруг США, і вони не мають мати нічого спільного з нею: «Це не наша війна. Нехай все йде своєю чергою. Не втручайтеся!».
16 грудня у Флориді на тій же прес-конференції він не зійшов з цієї лінії, але розкрив свій план: «Ніхто не знає, що станеться з Сирією. Але я думаю, що Туреччина матиме ключове значення… Вона є потужною силою… Ердоган – це людина, з якою я чудово ладнаю. Він створив дуже сильну, могутню армію, яка не виснажена війною… він дуже розумний».
Одразу міністр оборони Туреччини заявив про готовність надати військову підтримку на запит новій адміністрації Сирії.
Поряд з цим Туреччина нарощує угруповання своїх військ на кордоні з Сирією, як пише WSJ. В районі біля Кобані (Айн-Ель-Араб), де розташовані основні сили курдів.
Вторгнення практично неминуче, хоча масштаби його ще невідомі. Мова йде про територію на сході й північному сході за рікою Євфрат, яку контролюють СДС, головна частина з яких – курдське ополчення.
Курди до цього часу підтримували США. Тому позиція Трампа виглядає схожою реакцією на війну в Україні – уступити Путіну. Уступити Ердогану.
Логіка – унеможливити, врешті, створення в Сирії держави-халіфату на чолі з ісламістами. Ізраїль з одного боку, Туреччина – з іншого, відтіснивши до пустельних регіонів, де ще базуються залишки ІДІЛ, радикальні загони повстанців будуть контролювати особистою присутністю.
Ердоган 14 грудня на зʼїзді своєї Партії справедливості заявив, що сирійські міста Алеппо, Ідліб, Хама, Дамаск і Ракка після Першої світової війни мали б стати «нашими провінціями, так само як Антеп, Хатай, Урфа».
На жаль, заглиблення в темряву космогонії не дозволило нам побачити навіть крихкі контури майбутнього.
Жаль, бо наші читаючі друзі не дуже вірять у звіздарство, коли історичні події, життя народів, долі й вчинки їх лідерів неможливо нічим більше пояснити, як впливом на все це руху, розташування та взаємодії Космосу і планет, що зовсім невипадково мають свій вплив на все земне життя. Ми тільки шукаємо дорогу, шлях, пізнання, а істину нам напишуть...
