Що вам сказати про російську могилізацію? Сьогодні я таки повірив, що Росія іде до внутрішнього розбрату, який має всі шанси перетворитися на війну всіх з усіма. Але.
Це буде не аналог Київського Майдану. У жодному разі. Це буде бунт. А точніше серія бунтів. І сплахнуть ці бунти в армії Росії. Та так, що Кремлю доведеться з бунтівниками домовлятися. Бо альтернатива, путіністам доведеться кидати в маси гасла схожі на ті які кидали білогвардійці Корнілова, Колчака та Денікіна збираючи прибічників монархії і тимчасового уряду проти більшовиків. Але це вже буде війна всіх з усіма.
На перший погляд доливання воюючої армії зеками і мобіками має її посилити. Але. Існує принципова різниця між мобіком українським зразка березня поточного року і мобіком російським якого мобілізують зараз. Український мобік сам рвався до військкомату, або до стройової частини бригади ЗСУ. Український мобік мав для служби в діючій армії залізний мотив - на його Батьківщину напали. Російського мобіка треба ловити і до війни примушувати. Очевидно, український мобік (а їх в ЗСУ от просто до фіга) бажає перемагати, тоді як російський - вижити. За будь яку ціну.
Ще гірша ситуація з зеками. Шановні, не підуть служити в армію "пропечені бродяги", вони надто гарно знають з якою легкістю їх перетворять на гарматне м'ясо. Підуть "мужики" і дрібні урки, в масі своїй типи боягузливі і нестабільні психічно. Які так само мотивовані лише на одне. Вижити. За будь яку ціну.
А тепер уявіть, що оця вся маса порапляє під удар ЗСУ такої самої потужності як на Харківщині. Що станеться? Всі вони побіжать. І побіжать навіть швидше ніж ми бачили щойно, бо десяток бігунців захоплює за собою і роту, і батальйон. Поповнивши армію безвольними рабами, налаштованими тільки виживати, Кремль добив залишки боєздатності армії РФ.
Ще одна історія - мобілізація колишніх українських громадян на територіях зайнятих Росією. Тут одне з двох. Такі кадри або самі будуть шукати нагоди здатися в полон ЗСУ. Або Москва зачистить ці регіони від вати так, як Україна не змогла б протягом десятиріч.
Що далі? А далі, аби всю цю масу втримати в окопах і примусити воювати проти ЗСУ, Кремлю треба буде запустити маховик репресій. А коли маховік репресій запускають проти великої кількості озброєних мужиків, є великий шанс що хтось дасть чергу в небо і гукне "Гєнерала - к стєнкє!" І понесеться.
Не зважаться? Нічого подібного. Коли обирати доводиться між бунтом і смертю, люди часто обирають бунт. Розумієте, страх перспективи дуже болісного розшматування твого власного організму ані за нюх табаки, світогляд людини не те що змінює - вириває з м'ясом. Людина відкриває для себе такі горизонти про які раніше і не здогадувалася. Хто відчував справжній холодний бездушний страх - той знає. А далі...
Російський бунт завжди безглуздий і безжальний. Як, власне кожен бунт рабів. Він довго жевріє, спалахує нібито через дрібницю, а зупинити його потім неможливо. Аби зупинити, обидві сторони знімають всі межі на бузувірство. Виграє найбільш безжальний - через ріки крові і виснаження ресурсів країни. Почитайте мемуари людей які пережили 1917 і 1918 рр. в тодішній російській армії, ви багато чого збагнете.
Чим може завершитися така серія бунтів? Тут варіантів до біса. Єдине що точно, путінський вертикалі тоді капут. Власне, як і сучасній Росії.
Аби зберегти владу, майно і життя, Кремлю прийдеться не просто завершити війну, а й піти з Україною на мирні угоди ще гірші ніж висунула Німеччина більшовикам у березні 1918 р. під час укладання Берестейського миру. Я свідомо не уточнюю хто саме тоді сидітиме в Кремлі. Але.
Початок цьому всьому дав Путін, своїм сьогоднішнім ідіотським рішенням. Рішенням яке без перебільшення можна назвати кроком в безодню.
Я не прошу сприймати цей допис як істину в останній інстанції. Я теж можу помилятися. Просто запам'ятайте цей мій прогноз. Чи справдиться він, ми побачимо дуже скоро.
