В Україні через втрату інтелектуальної конкурентності й зосередження на досить нескладній та прогнозованій пропаганді в «Єдиному марафоні» й щоденних коротких, інформаційно вихолощених звітах президента України, власної стратегії протидії імперіалістичним і надуманим ідеологемам Путіна немає.
Філософи, письменники, театральні діячі, юристи – без прапора. Без ідейного лідера, не здатного пробудити генетичну памʼять у мас про свою історичну велич, древність, європейськість, державницьку і військову минувшину та окрему, оригінальну етнічну сутність.
Немає соціології, але немає також і доказів, що народ прийняв і повірив у «план миру» президента Зеленського, як і в його «план перемоги». Всі зрозуміли його, як певні гасла, як спробу якимось чином звести разом дві неприйнятні протилежності.
Президент Зеленський, вочевидь, це розуміє, бо готує якийсь третій план. В умовах, коли Україні відмовили у підтримці «плану перемоги» в тому виді, який глава держави запропонував США, ЄС, НАТО та українцям. Тобто, взяти союзниками на себе більшу частину відповідальності за подолання російського агресора.
Американці відморозились. Байден, використавши буревій «Мілтон», скасував глобальний «Рамштайн» за участі всіх лідерів-союзників, який ніс в собі шанс наблизитись до спільної стратегії протидії російській воєнній агресії.
Натомість на закритій для України зустрічі основних її донорів, Захід не змінив стратегії: допомагати й навіть збільшувати в цьому році фінансування й озброєння України, але не рухатися в руслі пунктів «плану перемоги» України.
Ніякого членства і навіть запрошення в НАТО не планується. Проти – США і Німеччина і ще 7 країн. Союзники не дадуть і далекобійної зброї, бо її у них самих мало, і не дозволять бити своїми ОТРК в глибину Росії.
Бо міністр Остін порахував, що 90% російської авіації знадобиться за межами 300 км від кордону. Тобто, дальше досяжності американських ATACMS, яких на складах надто мало. Крім того, це може призвести до відповіді ядерними боєприпасами. Крім того, Україна не виконала всі необхідні критерії по НАТО і страждає від тотальної корупції.
Симптоматично виступив з прогнозом МВФ. Він заявив про значне сповільнення відновлення економіки України з 5,3% у 23 році до 2,5% у 25 році. Хоча ще недавно говорив, що «ми прискоримось до 6,5% наступного року».
Водночас ВВП Росії буде постійно зростати на 3,6% у 24 році, а у 25 році – ще на 1,3%. До того ж в Україні динамізує інфляція до 9% на кінець року.
Це при тому, що від 50 до 60% всіх витрат України покривається союзниками.
На цьому тлі Путін організував разом із Китаєм найкрупніший пропагандистський проект – саміт БРІКС в Казані.
Саме Путін був головним його автором, продюсером, режисером і центральним актором. Він доказував, що БРІКС є глобальною альтернативою, протилежною стороною G-7 і Заходу в цілому, претендує на видатну, основоположну роль у світі, виступаючи суперником західної фінансової системи.
Абревіатуру БРІК до вступу туди Південної Африки придумав у 2002 році Джим О'Нілл, для країн, які мали потенціал стрімкого економічного росту. Його прогноз відносно Росії та Бразилії став провальним і тепер він говорить, що це обʼєднання немає жодного місця у світовій фінансовій системі й в нього немає шансів затвердити себе, як окрему світову силу.
36 країн, з яких 20 перших лідерів цьомкалися з Путіним, тисли руки, кланялися, не змогли, і для цього не було жодних причин, приєднатися до замислу Путіна перетворити БРІКС в інструмент створення нового багатополярного світу. Створити альтернативну фінансову міжнародну систему і покласти кінець домінуванню долара, як світової резервної валюти.