Днями Politico опублікувала великий аналітичний текст "Україна може приєднатися до "заморожених" конфліктів, кажуть офіційні особи США". І з нього можна зробити висновок, що про нас з вами таки говорять "без нас".
Найцікавіше, що на поверхню знову зринув задавнений варіант "кореїзації", який вже був критикований авторитетними експертами і в Україні, і за її межами. Тобто, йдеться про припинення бойових дій на лінії розмежування (йдеться саме про "лінію", а не кордон). Як можна висновувати, цілком можливе створення на окупованих Росією територіях квазідержави на кшталт "Другої України". Властиво недавно з такою ідеєю виринув держзрадник Медведчук, обміняний на українських військовополонених кум Путіна. І ця синхронність, як і інші (про які мова далі), тривожить.
Отже, Politico твердить, що у США є група
політиків, які воліють побачити на Сході Європи дві України: одну – орієнтовану на Захід, можливо, учасницю ЄС та НАТО (хоча останнє сумнівно, бо в Альянс не приймають країни
з нерозв'язаними територіальними конфліктами), іншу – КНДР по-українськи, російську маріонетку, нашпиговану зброєю, не виключено і ядерною.
"Це сценарій, який може виявитися найбільш реалістичним в довгостроковій перспективі, враховуючи, що ні Київ, ні Москва не схильні коли-небудь визнавати поразку. Це також стає все більш імовірним на тлі наростального в адміністрації почуття того, що майбутній український контрнаступ не завдасть Росії смертельного удару", - вважає один зі співрозмовників видання.
Довкола європейської "38-ї паралелі" (лінії, що розділяє нині Республіку Корея та деспотію Кімів) також тривають дискусії. Politico: "Є такий табір, який каже: "О, українці повинні мати Маріуполь і вихід до Азовського моря". Інші менш зациклені на розміщенні ліній, поки Україна безпечно прямує в майбутнє".
Путін – не Кім, і він ніколи не заспокоїться через "європейську Україну" під боком. Його ідея-фікс – "остаточне розв'язання українського питання", - не передбачає існування незалежної, вільної, демократичної України
Я думаю, що про цинічність таких планів годі говорити. Тим паче, що Путін – не Кім, і він ніколи не заспокоїться через "європейську Україну" під боком. Його ідея-фікс – "остаточне розв'язання українського питання", - не передбачає існування незалежної, вільної, демократичної України. Другим наслідком "замороження", яке легковірно планують американські стратеги, може стати ще одна війна на периметрі сучасної Росії – у Казахстані, можливо, у Молдові, не виключено, хоча й сумнівно – проти країн Балтії. Колишні учасники соціалістичного табору, а нині – члени ЄС та НАТО – Литва, Латвія, Естонія, а ще Польща та Чехія, — чудово розуміють такі перспективи, тому й категорично проти "кореїзації" України. Добре, що й на Банковій відкидають схожі сценарії…
А тепер – про ще одну синхронність, яка, на перший погляд, далека від театру воєнних дій в Європі. Майже одночасно з публікацією у Politico у медійному просторі знову з'явився колишній держсекретар США та радник з національної безпеки Генрі Кіссінджер. Цього разу на сторінках The Economist він висловив думку, що найбільшими небезпеками для світу є США та Китай. "Обидві сторони переконали себе, що інша становить стратегічну небезпеку", а тому "Америка і Китай повинні навчитися жити разом. У них є для цього менш як 10 років".
Наслідком "замороження", яке легковірно планують американські стратеги, може стати ще одна війна на периметрі сучасної Росії – у Казахстані, можливо, у Молдові, не виключено, хоча й сумнівно – проти країн Балтії. Колишні учасники соціалістичного табору, а нині – члени ЄС та НАТО – Литва, Латвія, Естонія, а ще Польща та Чехія, — чудово розуміють такі перспективи
Попри всі резони щодо потуг США та КНР, Кіссінджер відмовляється визнати путінську Росію найбільшою небезпекою для миру на планеті. Точніше, він не помічає
її. Розповідаючи, що конфлікт між Вашингтоном та Пекіном може стерти з лиця землі Тайвань, містер Генрі не зауважує зруйновані ущент саме Росією території України, які
укільканадцятеро разів перевищують площу острова розбрату.
Утім, що для Кіссінджера Україна? Поділена Корея чи, може, В'єтнам? Я вже колись писав, як цей патріарх американського істеблішменту, радник з нацбезпеки та держсекретар у Річарда Ніксона та Джеральда Форда, "зберігав обличчя" США у провальній в'єтнамській війні. Казуїст у політичній практиці тих років (адепт ідеї політика батога та пряника – говорити в'єтконгівцям про мир, а відтак застосувати килимові бомбардування для "стимуляції миру"). Один з ініціаторів американського втручання у цю авантюру, його політичний стратег, а відтак - "миротворець", який фактично віддав В'єтнам у руки комуністів, але зумів конвертувати цю "зраду" у Нобелівську премію миру…
Кіссінджер відмовляється визнати путінську Росію найбільшою небезпекою для миру на планеті. Розповідаючи, що конфлікт між Вашингтоном та Пекіном може стерти з лиця землі Тайвань, містер Генрі не зауважує зруйновані ущент саме Росією території України, які укільканадцятеро разів перевищують площу острова розбрату
Я особисто думаю, що Україні слід утримуватися від таких, хай навіть титулованих радників. Слід розвивати ідею про неможливість будь-якого миру з Москвою, доки остання не буде остаточно поконана і знищена. ЗСУ, новітньою зброєю Заходу, міжнародною ізоляцією, санкціями. Доки вона не розвалиться у висліді громадянської війни і національно-визвольних рухів поневолених нею ж народів.
І вже тоді демократична антипутінська коаліція разом з Україною, звісно, обговорюватиме майбутнє цього переможеного монстра.
