А мені прикро за журналістику.
Саме тому, що мені в житті пощастило спілкуватися і дружити з багатьма справжніми.
З професіоналами, які не торгували висотою своєї "планки". І не опускалися до того, щоб ліпити інфоприводи з лайна.
Саме пластичність лайна, яку, на жаль, часто має "громадська думка" і зробила з "четвертої влади" карикатуру на саму себе.
ЗМІ і суспільство взаємопов'язані.
Спочатку ти забиваєш гуано в мізки цього самого суспільства. А потім дивуєшся, що воно реагує радісним "гииииии", коли об тебе витирають ноги.
Минула влада, і особисто Порошенко, провели величезний соціальний експеримент з громадською думкою і ЗМІ. Вони просто усунулися від ручного і підкилимного впливу в цій сфері (і, власне, стали жертвою цього ж експерименту).
Вони вважали це демократією.
Але більшість, природно, сприйняло як слабкість, і запрошення до дебошу.
Вийшов такий собі "ідеальний шторм", поміщений в затишну ванну відгородженої від війни більшості.
Роби що хочеш - питання тільки в твоїй совісті та рівні огиди.
І "четверта влада" пустилася в усі тяжкі. Весела суміш вседозволеності і безкарності кружляла голову.
Байка про слона і Моську набула зовсім нового звучання, і стала трендом.
Слово "дорогенька" по потужності перевершило "уотергейт", а компромат стало простіше створювати на коліні, ніж шукати.
Довівши до саркастичного абсурду поняття "стандартів ВВС", вітчизняна журналістика бодьоро катилася на дно.
Почалася епоха одночасного скасування правил руху і гальм.
Можна було голяка летіти на червоний, а якщо пощастить - отримувати за це особливі грошики.
Це розслабило і, ніде правди діти, розбестило так, що дружна передвиборча вакханалія пройшла вже під гаслом "Е*и гусей!", І обіцяла вже зовсім зірки в кишенях, і легалізацію будь-якох нетрадиційної орієнтації в професійній діяльності журналіста.
Здорова частина вітчизняної журналістики в основному дивилася на це збентежено, і з мовчазним несхваленням.
Мовчазним, тому, що, звичайно "цехова солідарність". А ще не хотілося опинитися в позиції старого лева, який звернув на себе увагу стада відморожених гієн.
А деякі зітхнули, і крекчучи полізли за новим взуттям. І ще раз. І ще ...
І весела молода поросль весело хлюпала в хвилях піднятого їй же бруду.
І чекала настання епохи абсолютної свободи від залишків цивілізованості.
Тим більше - їх так добре підгодовували і чесали животик.
І раптом все закінчилося.
Спочатку їх зібрали, щоб пояснити сенс "нового часу". Ну, про "не можна" що вирісло на тлі скороченого "можна".
Але від "не можна" вже відвикли геть (проклятий Порох!), І якось пропустили це повз вуха.
Пропустили так само і судову ухвалу, що обмежує інтернет-змі.
Проковтнули багаторазові "пішов геть, хлопчик" від прес-служби.
Наїлися фастфуду з панським хамством.
Потім була сказана проста і зрозуміла річ "ви більше не потрібні".
А коли в повітрі пролунало "тупі вівці" (і повторилося луною в схваленні "нових") - якось вже всім було все одно.
За рідкісним винятком мовчать великі і маленькі. Адекватні і навпаки. Справжні і іграшкові. Усі.
"Четверту владу" почали привчати до пози з відповідним номером.
А прикро чомусь - мені. Напевно тому, що я розумію, що без цієї самої "четвертої влади" ніяких нормальних процесів у суспільстві вже не буде
Навіть хворе можна вилікувати. Мертве - ні.
Милі "четверті володарі". Все впевнено котиться до мідного тазика. Багатьом з вас скоро доведеться шукати нову професію (що саме по собі - непогано для екології).
І годувати більше ніхто не буде - запропонують недоїдки (так рентабельніше).
І слово "вівці" прозвучало не дарма. І прокатило (в компанії тих, хто сказав) не дарма.
Вони вже повірилі в те, що "четвертої влади" над ними немає.
Тому і назвали вас самим неприродним для "вільної журналістики" словом.
Мовчите? Значить вже готові.
Тільки, повинен попередити. Овець не тільки стрижуть. І навіть не тільки їдять.
У деяких колах з ними розважаються більш жорстко і менш природно.
І щось говорить мені про те, що це скоро стане трендом.
Або все таки від "четвертої влади" щось залишилося?
Тоді - до бою. Відвикайте від затишного тиру, в котрому ви розважалися останні роки.
Ласкаво просимо назад в джунглі.
Вам ще багато що належить зрозуміти і пережити.
Ну, або репетируйте "мовчання овець".
Буде боляче. Зате часто.
*******
"Засуджуємо ... але розуміємо!"
Я був занадто обережний в припущеннях. Все простіше.
З четвертої позиції четверту владу вже ніхто не випустить.
Матимуть із засудженням і розумінням. Або просто з розумінням. Або просто з засудженням.
Або, просто мати - бо хто ви, а хто вони?
Тепер настільна книга журналістики - Камасутра.
Тому, що застигнути можуть в будь-якій позиції.
А так, принаймні - якась взаємодія зі владою.
Тре звикати.
P.S. Це все клятий Порох винен. Розбалував, панімаєш...
