Вибачте, що не про Коболєва, але і без мене є кому про то розказати.
Бачу, що в деяких місцях народ поплавило від того, що законопроект Бужанського про перегляд мовного закону (який, нагадаю, був прийнятий ще за каденції Порошенка), потрапив у порядок денний засідань профільного комітету. Але, на жаль, він і мав туди потрапити, раз він вже випав із яйцеклада ееее… рельєфного парламентарія. Бо в цьому і полягає, власне, парламентська процедура: депутат (навіть такий, як Бужанський, якщо вже його обрав мудрий нарід в парламент) виступає з ініціативою, а комітет в свою чергу мусить її розглянути. Та слава дяді богу, далеко не весь той треш, що потрапляє на розгляд профільного комітету, потім приймається в парламенті. Бо інакше нам би вже давно була pussy. Ні, зараз ще не вона, хехе.
Я особисто цього разу спокійна і незворушна, як скеля, хоча тоді, як тільки цей русифікаторський законопроект з'явився, мене дуже сильно бомбило. Але, по-перше, його вже тягають давно, як вош на мотузочці, а результату нуль. А по-друге, вже навіть нестругані буратіни зрозуміли, що в Україні існує і буде існувати єдина державна мова — українська. І якщо ти громадянин України, то ти мусиш нею володіти. Хоча б для того, щоб отримати працевлаштування, якщо вже інші аспекти тобі до спини. Вдома, в побуті ти можеш розмовляти хоч на суахілі.
От дивіться, коли приймався цей закон, були цілі баталії, що це примус, що люди не будуть розмовляти, блаблабла. Але навіть в повністю зросійщеному Харкові, коли зараз заходиш в супермаркет, всі щебечуть українською так вправно, що мимоволі ставиш собі подумки питання «а раніше чого ні?!» От тільки вчора ми з хазбіндом там були, і я навіть помітила, що продавці і касири вже не переходять на російську у відповідь на російське звернення покупця. І ніхто з покупців не вимагає цього переходу, не бикує і не качає права, принаймні я особисто такого не спостерігала жодного разу. Навіть грузчики в залі, коли везуть товар на візочку, волають на всю горлянку не «АСТАРОЖНА!», як раніше, а «ОБЕРЕЖНО!» Тобто у бізнесу і споживачів взагалі ніяких проблем я не спостерігаю. Бізнес переходить на українську. Сайти переходять на українську. Інтернет-магазини навіть, як останній бастіон російської — зі скрипом теж переходять на українську. Тобто, з огляду на те, що бізнес адаптується під споживачів, і рух бізнесу завжди в сторону клієнтів, українська домінує. І це прекрасно. Бо саме так це працює.
Загалом усі претензії до мовного закону зводяться до того, що частину його положень вважають неконституційними. Тобто такими, що порушують права тих чи інших груп в нашому суспільстві. По закону оцінку цьому мав би дати Конституційний Суд, але в зв’язку з тим, що КС зараз в глибокій сраці, то розглядати він може наразі тільки внутрішній світ конституційної кризи. Зсередини. І поки діяльність суду не буде розблокована, то на тілібомканні мовного питання бужанські будуть продовжувати заробляти свої електоральні бали.
Майте гарний день і говоріть українською
