"Німецька армія намагається підготувати призовників покоління «Z» до війни" - Юрій Ніколов

Європейці так звикли до лінивої нєгі в тіні 5 поправки НАТО, що коли мова зайшла про необхідність повернення призову до армії – виявилось, що молоді воювати не дуже то і хочеться. Ось що каже німецький офіцер: «Люди вразливі, вони легко плачуть. Вони говорять про баланс між роботою і особистим життям. Вони виросли в інший час. Це непогана перспектива. Але вона не дуже добре поєднується з ситуацією воєнного часу».

«Financial Times» описав це на прикладі Німеччини, але чомусь здається, що це спільна картина для багатьох країн. Буквально кілька днів тому я публікував соціологію "Економіста" про Україну і там була такий момент про войовничість, на який мало звернули уваги:

"Зеленський отримає набагато більше голосів у першому турі, ніж його найближчий потенційний суперник, пан Залужний (46% проти 31%). Найбільшу підтримку пана Зеленського мають жінки, молодь та мешканці найсхідніших регіонів України. Пан Залужний більш популярний серед старших виборців, які схильні до войовничості та не бажають йти на компроміси"

А ще почитайте, як 27-річний німецький подкастер заявив, що «звичайних людей не можна посилати в бій від імені національних держав та їхніх правителів - навіть для того, щоб відбити вторгнення. Окупація іноземною державою може призвести до «паскудного» життя. Але я краще буду окупованим, ніж мертвим».

В общім, мені це здається цілком зрозумілим поясненням, чому європейці не можуть назбирати формування пристойного розміру для відправки в Україну.

Німецька армія намагається підготувати призовників покоління «Z» до війни

Як подкастер і журналіст-фрілансер, Оле Німоен визнає, що користується свободою слова та іншими демократичними правами у своїй рідній Німеччині.

Але він не хотів би померти за них.

В опублікованій цього тижня книзі «Чому я ніколи не воював би за свою країну» 27-річний журналіст стверджує, що звичайних людей не можна посилати в бій від імені національних держав та їхніх правителів - навіть для того, щоб відбити вторгнення. Окупація іноземною державою може призвести до «паскудного» життя, сказав він в інтерв'ю Financial Times. «Але я краще буду окупованим, ніж мертвим».

Німоен, який сам себе називає марксистом, не стверджує, що є представником покоління Z в Німеччині. Але його позиція - і його вражаюча чесність щодо цього - торкається ширшого кола питань, які стоять перед Європою, коли вона переозброюється в масштабах, небачених з часів закінчення холодної війни.

З моменту вторгнення Росії в Україну в 2022 році Берлін виділив майже 100 мільярдів євро на нове обладнання для Бундесверу, німецьких збройних сил. Майбутній канцлер Фрідріх Мерц оголосив про плани дозволити необмежені запозичення для фінансування оборонних витрат, оскільки він пообіцяв зробити «все можливе» для захисту свободи і миру в Європі.

Але в той час як ці кошти допомагають закрити прогалини в озброєнні і техніці, однією з найбільших проблем, що залишаються, є людські ресурси.

Комісар збройних сил Німеччини Єва Хьогль цього тижня попередила, що країна не наблизилась до своєї мети мати 203 000 діючих військовослужбовців до 2031 року, оскільки загальна чисельність збройних сил дещо зменшилась минулого року, частково через велику кількість тих, хто звільнився зі служби. Чверть з 18 810 чоловіків і жінок, які записалися на службу в 2023 році, залишили збройні сили протягом шести місяців.

«Цю тенденцію необхідно терміново зупинити і повернути назад», - сказав Хьогль.

Представник Бундесверу повідомив FT, що військові вжили заходів, щоб спробувати зупинити відтік молодих призовників, включаючи період попередження, щоб уникнути «емоційних рішень в останню хвилину».

Але один високопоставлений армійський командир сказав, що представники покоління Z, відомі в діловому світі своїми зусиллями з реформування корпоративної культури, також йдуть у збройні сили з іншими ідеями і поглядами. «Люди вразливі, вони легко плачуть, - сказав він. «Вони говорять про баланс між роботою і особистим життям».

«Я це розумію, - додав командир. «Вони виросли в інший час. Це непогана перспектива. Але вона не дуже добре поєднується з ситуацією воєнного часу».

Оскільки Європа знову змушена рахуватися зі страхом перед агресивною Росією, політичні і військові лідери континенту різко активізували свою мову про те, чого вони очікують від громадськості.

Високопоставлений британський генерал сер Патрік Сандерс минулого року заявив британцям, що вони є частиною «довоєнного покоління», якому, можливо, доведеться готуватися до участі в бойових діях. У Німеччині, чия конституція 1949 року містить зобов'язання сприяти глобальному миру, міністр оборони Борис Пісторіус минулого року викликав шок, заявивши, що нація повинна бути «готовою до війни».

Попередження посилилися після того, як Дональд Трамп повернувся до Білого дому в січні і почав тиснути на Україну, щоб вона погодилася на припинення вогню, а також погрожував відкликати давні американські гарантії безпеки для Європи. Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, минулого тижня заявив, що його країна готує «широкомасштабну військову підготовку для кожного дорослого чоловіка».

Німеччина не зайшла так далеко. Високопосадовці з Християнських демократів і Соціал-демократів, двох партій, які, ймовірно, сформують наступний уряд, виключили можливість відродження традиційного призову до армії. Мерц виступає за річну національну службу, яка б пропонувала військові та невійськові варіанти.

Проте залишається відкритим питання, наскільки населення Європи готове прийняти заклики до більш масового вступу до лав збройних сил.

Софія Беш, старший науковий співробітник вашингтонського Фонду Карнегі за міжнародний мир, сказала, що хоча сприйняття загрози серед європейської громадськості швидко змінюється, «наступний крок [який уряди просять зробити громадян] є величезним - я хочу воювати за свою країну і я хочу, щоб мої діти воювали за мою країну».

Беш сказала, що країнам, включаючи Німеччину, бракує глибокої довіри та спільного розуміння загрози між громадянами та урядом, які були сформовані в таких країнах, як Фінляндія, що славиться своєю десятирічною готовністю до нападу з боку Росії.

Більше того, додала вона, у найгіршому випадку молодих німців, швидше за все, попросять воювати не за власну країну, а за Латвію чи іншу прифронтову державу. «Ми повинні запитати себе, за що сьогодні молоді німці були б готові воювати. За Німеччину? Чи за європейський проект?»

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Німеччині різко зросла кількість тих, хто відмовляється від військової служби з міркувань совісті (включаючи як солдатів строкової служби, так і резервістів, які служать неповний робочий день). Минулого року ця цифра сягнула 2 998 осіб - порівняно з 200 у 2021 році.

Клаус Пфістерер, представник кампанії «Німецьке товариство миру - Об'єднані противники війни», каже, що багато з них проходили військову службу багато років тому, до скасування призову в 2011 році, і були зараховані в резервісти. У попередні роки це не здавалося складним зобов'язанням. Але сьогодні, на тлі нинішньої глобальної ситуації, «вони бачать це рішення в зовсім іншому світлі», - сказав він.

Стовпчикова діаграма кількості заяв про відмову від військової служби з міркувань совісті показує, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби з міркувань совісті

Крістіан Меллінг, директор з питань Європи Фонду Бертельсманна, оцінює, що чисельність німецьких військ має зрости з 181 000 сьогодні до 270 000 в найближчі роки, щоб досягти цілей НАТО - і заповнити прогалини, що залишаться в разі виведення американських військ, розміщених в Європі.

Це без урахування резервних сил, чисельність яких зараз становить 60 000, але представники оборонного відомства заявляють, що вона має зрости до 260 000.

Меллінг сказав, що Бундесверу необхідно радикально поліпшити свої рекрутингові кампанії, щоб конкурувати на жорсткому і конкурентному ринку праці, а також зробити більше для модернізації збройних сил і перетворення їх на привабливого роботодавця.

«Це не може бути мімікрія, коли ви вдаєте, що ви сучасна армія», - сказав він. «Ви повинні це зробити».

Але багато молодих німців можуть бути просто принципово проти ідеї служби в армії. Минулого місяця на федеральних виборах дві партії, які виступають проти озброєння України - ультраправа «Альтернатива для Німеччини» і ультраліва «Ліві» - отримали майже половину голосів виборців у віці від 18 до 24 років.

Хоча нещодавнє опитування, проведене соціологічною компанією YouGov, показало, що 58% німців підтримали б повернення до призову на військову службу, лише третина з них у віці від 18 до 29 років відчувають те ж саме.

Німоен, який сам є виборцем «Лівої партії», з великою підозрою ставиться до європейської гонки за переозброєнням. За його словами, для європейських лідерів було дуже добре звучати войовничо. «Справа в тому, що в кінцевому підсумку в окопах опинюся я».