"Ніщо не віщувало біди" - Сергій Фурса

Була п'ятниця 13-е. Російськи ракети масово летіли на Україну, Трамп був оголошений людиною року в журналі Time, повторивши досягнення багатьох видатних лідерів як сучасності так і минулого, а весь світ продовжував жити в передчутті довгих Різдвяних чи новорічних канікул, наспівуючи пісеньку Мараї Кері. Активність на ринках весь тиждень була в'ялою. Санта-Клаус ралллі цього року, судячи з усього, відбулося трохи раніше і для інвесторів і спекулянтів Санта-Клаусом став Дональд Трамп, забезпечивший нормальні такі мішки подарунків і бонусів. Найбільший мішок, звісно, дістався Ілону Маску, хоча не сказати, що цього року він поводив себе добре. Просто іноді у Санта-Клауса також бувають улюбленці. І не завжди це олені. В результаті Маск став першою людиною в історії світу чиї статки офіційно перетнули позначку у 400 млрд доларів. Якщо не рахувати старі добрі часи, коли якись римські імператори чи африканські царі контролювали статки всієї країни. Хоча не можна думати, що Ілон Маск до цього не прагне.

А сам ринок досягнув рівня рекордних показників по співвідношенню вартості акцій і фінансових результатів корпорацій. Таке бувало в 1998 році, напередодні кризи доткомів і в 2021 року. Ранок п’ятниці індекс S&P500 починає на відмітці 6051 пунктів, що на 24 пункти нижче, ніж тиждень тому. Ринок хоч і пробував досягнути чергового, вже здається 57 чи 58 історичного максимуму цього року, проте під кінець тижня трошки відступив, заплутавшись у новій американський статистиці. Так само і біткоїн знов штурмував позначку у 100 тисяч доларів, доходив навіть до 102, але так само відступив трохи нижче в той момент, коли схильність ринків до ризику трошки зменшилась. А от нафта підросла і торгується вище 73 доларів за барель бренту. Створюючи додаткову радість саудівському принцу, якому цього тижня подарували чемпіонат світу 2034 року, що на горе всім вболівальникам пройде у Саудівській Аравії. А це дуже дорогий подарунок, бо по перше ФІФА просто так такі подарунки не робе, а по друге, це ж доведеться одноразові стадіони оплачувати (бо поки що в самій Саудівський Аравії вони мало кому потрібні) і, судячи з усього, утримувати на господарстві Кріштіану Роналду ще 10 років. А ще ж є божевільні плани купляти інших футболістів, вкладаючи туди мільярди доларів. А значить гроші принцу точно не завадять.

На цьому тлі продовжує ковбасити рубль. Якщо минулого тижня, тимчасово, його вдалося взяти під контроль і поставити в стойло, як і потрібно себе поводити у Росії, то цього все знов пішло шкереберть. В один момент курс стрибнув знов майже на 8%, а починає останній день тижня на рівні 105 рублів за долар. Затимувавши подих в очікуванні чергового рішення Центрального Банку Росії, який по логіці має ще більше закрутити гайки і радикально збільшити облікову ставку, чи то до 23% чи то до 25% на тлі подальшого прискорення інфляції. Якщо цього не відбудеться, то можна буде сказати, що часи незалежного регулятора в Росії, а це здається єдиний незалежний орган на всю країну, нарешті добігли кінця. І Набіуліну можна списувати з рахунків чи викреслювати зі списку Буданова. Прискорення інфляції і рішення Центрального Банку вже сталося в Україні. Данні по інфляції за листопад знов перевершили очікування аналітиків, що стається вже кілька місяців поспіль. Інфляція в Україні досягла позначки 11,2%. Як завжди, поперед пелетона – яйця, ціна на які зросла на 55% місяць до місяця. Продовжуючи залишатись головним болем усіх Центральних банкірів по світу, які тепер приходячи в супермаркет завжди дивляться, скільки коштують ті кляті яйця, і деяких міністрів оборони.

Основні драйвери інфляції залишаються ті самі, що добре, бо більшість з них має тимчасову природу. Це ціни на електроенергію, які вже зросли, не найкращий врожай і зростання зарплат, про що вже відкрито говорить НБУ. В результаті, НБУ вимушено підняв облікову ставку до 13,5% додавши 0,5%. Хоча і очікує, як і більшість притомних аналітиків, що в найближчі місяці дія основних інфляційних чинників вичерпується і з весни темпи приросту цін почнуть падати. Благо, інфляційні очікування бізнесу зараз говорять про те саме, що радикально відрізняє українську ситуацію від російської, де очікування по цінам погіршуються з кожним тижнем, стимулюючи, як той хвіст, що виляє собакою, те саме прискорення інфляції. Проте, звісно, високі темпи зростання цін які вже є і викликають збурення і невдоволення у суспільства, яка вже наче звикло до того, що війна в Україні супроводжується дуже помірною інфляцією і сприймає таку ситуацію як норму. В такій ситуації годі очікувати, що НБУ дасть гривні сильно коливатись, бо курс стає одним із основних важелів впливу. Тому валютний ринок залишається кволим і спокійним, як і ринок облігацій, що внутрішній, що зовнішній. В сегменті єврооблігацій тиша і спокій, як в корпоративному сегменті, так і серед суверенних бондів.

Зате Міронівський Хлібопробукт здивував, зайшовши в тил Макрону і розпочавши поглинання чи не найбільшого виробника курятини Іспанії UVESA, претендуючи зайняти сходу 15% ринку. І тепер французьким фермерам буде ще важче протистояти українським куркам, які заговорять іспанською. А компанія Укрнафта пройшла дивний шлях від пацанки до панянки. Зазвичай, коли компанія, будь-яка компанія, переходить з державної власності в приватну, то вона починає демонструвати збільшення ефективності. Це природній шлях, бо держава не найкращий власник для бізнесу. І, звісно, і навпаки, коли відбувається націоналізація це поганий передвісник. Але як виявляється, є виключення і у випадку з бізнесами Коломойського все працює інакше. Яскравим прикладом чого раптом стала Укрнафта. І коли держава взяла під контроль те, що їй належить, запроторивши Коломойського подалі, щоб не заважав, то раптом і фінансові результати компанії стали набагато кращі. А на цьому тижні сталося те, що було важко уявити ще кілька років тому. ЄБРР домовився про співпрацю з Укрнафтою, хоч ще кілька років назад від такої думки менеджмент банку почало б тіпати. Схожий ефект можна чекати, хіба що, якщо Динамо Київ нарешті знайде собі нових власників.