"На тобі, Боже, що мені негоже" - Карл Волох

Якість журналістських розслідувань в Україні продовжує залишатися ганебно низькою - навіть якщо забути про відверто замовне мочилово платних медіакілерів, типу Дубінського чи «Стоп корупції». 

«Викриття» наших зірок-інвестигаторів базуються нерідко на принципі «раз пляшки не здає, значить, сам жене». Наприклад, якщо завтра ви візьмете на роботу людину, чия дружина колись працювала в металургії, не сумнівайтеся, що за першої-ліпшої нагоди черговий грантовий викривач публічно доведе, що ви все життя на утриманні Ахмєтова і захищаєте його інтерес. 

Саме через абсолютну відсутність нормальної доказової бази навіть найбільш резонансні публікації в останні роки рідко завершуються оголошенням підозр, тим паче - вироків.
Остання публікація Схем щодо Маркарової - саме з розряду таких нікчемних викриттів. Ну, немає там фактів - просто лайно на вентилятор. 

Не буду звинувачувати нікого в замовленості (хоча, виключати не можна), але злість бере. Іноді думаю, якби хтось із їхніх європейських чи американських грантодавців виділив грант на дослідження дотримання цією публікою журналістських стандартів, вони залишилися б без роботи.

Хоча й недовго - олігархам такі кадри для своїх потреб цілком підійшли б.

Карл Волох