Був вихідний. Могла собі дозволити.
Народна депутатка влаштовувала опитування в ФБ серед друзів та бажаючих.
Питання, які хвилювали нардепку і на які вона воліла отримати відповіді, були такими:
1. Чи бажаєте ви народним депутатам
Верховна Рада України смерті?
2. Чи бажаєте ви, щоб нардепи поточного скликання Верховна Рада України сиділи у вʼязниці?
3. Чи бажаєте ви, щоб нардепи поточного скликання Верховна Рада України відбули на фронт?
Відповіді на всі ці питання ви уявили?
Я не знаю, що з цим «опитуванням»робитиме нардепка.
Сьогодні написала, що їй було важливо зʼясувати, «чи розуміємо роль інституцій і скільки маємо агресії і до кого».
А я думаю про таке. Катастрофічно швидкими темпами нівелюється роль парламенту.
Колись я брала інтервʼю в Вʼячеслава Чорновола, і він, розповідаючи про склад тодішнього, першого парламенту в незалежній країні, сказав: «В попередньому були червоні директори, а зараз прийшли ті, хто директорам шнурки завʼязував. Але виберемося».
Вибиралися. Були масажисти, охоронці, водії.
Вибиралися. Тамади, шоумени, безробітні.
Вибиралися. І повернулися в точку 0.
Інституційна спроможність парламенту викликає все більше питань. Зараз там:
управління в ручному режимі за бажаннями Стефанчука;
закритість засідань під приводом військового стану;
голосування за абсолютно дикі законопроєкти;
не голосування за актуальні і життєво важливі законопроєкти;
ігнорування опозиції - так, я про ЄС;
заборона народним депутатам від ЄС працювати в міжнародних місіях та комітетах і так далі.
Я вже мовчу про всіх цих дмитруків-тищенків. Про безсоромне збагачення, «вирішення питань» власного бізнесу, і про відверту роботу на ворога.
Я знаю кількох людей, які голосували за партію «слуга народу». Саме за партію. Це люди з вищою освітою. Які розуміють, що в основі будь якої партії - ідеологія.
Так от, яку ідеологію сповідують «слуги»? Ніхто не знав.
Ну за що ви голосували? Невідомо.
В НАТО, в тайожний союз, в БРІКС - що ваша партія каже? - не здавалась я.
Коротше, за «новиє ліца». «Новиє ліца», в більшості своїй, теж не дуже заморочувалися ідеологією. Особливо на місцях.
Про «Слугу народу». У 2019 році партія заявила, що вони сповідують «лібертаріанство».
10 листопада 2019 року заявили, що партійну ідеологію змінено з «лібертаріанства» на «щось середнє між ліберальними та соціалістичними поглядами», на «соціал-лібералізм».
А на з'їзді партії 15 лютого 2020 року визначилися з новою ідеологією — нею став «український центризм».
Але у лютому 2021 року голова партії Олександр Корнієнко роз'яснив, що ідеологія партії є центристською, зокрема на додачу до колишнього «українського центризму» Корнієнко згадав також і «радикальний центризм».
До речі, непогана штука. Бо пропонує радикальне вирішення проблем, максимально швидку дію і безкомпромісність в своїх рішеннях.
Якби ще нардепи-слуги про це знали. І якби слідували заявленій ідеології.
А тепер про рейтинги і чому «слуги» і їхні керівники почали зондувати ґрунт.
У червні 2020-го за партію були готові голосувати 29,3 % опитаних, а за Зеленського у випадку виборів президента — 35 %.
І ці відсотки ПАДАЛИ.
В грудні 21 року, за "Слугу народу" були готові голосувати 19,2% серед тих, визначився із вибором.
До речі, за партію "Європейська солідарність" були тоді готові проголосувати 14,1% респондентів.
16 лютого 2022 року, за кілька днів до війни, соціологи оприлюднили, що за Володимира Зеленського як за президента готові проголосувати 25,1% серед тих, хто визначився з вибором.
На другому місці – Петро Порошенко з показниками 21,8% серед тих, хто визначився з вибором.
Різниця в підтримці кандидатів – понад похибку, тобто Зеленський – на першому місці, Порошенко – на другому місці.
Три соціологічні компанії фіксували значне зниження рейтингів слуг і діючого президента.
А потім почалось широкомасштабне вторгнення. Далі ви знаєте.
Війна дає високі рейтинги діючому. Перемога і мир зроблять його аутсайдером. Разом з його строкато- дивною партією.
Тому в умовах тотального наїзду на свободу медіа, на виключення з ефіру неугодних телеканалів, почали активно вкидати меседж щодо виборів під час війни. Які, начебто, хочуть «партнери».
Партнери не хочуть. Вони про це вже заявили навіть публічно. Втомившись нашим пояснювати щось кулуарно.
Маючи єдиниймарафон, контроль над всіма гілками влади і державними інституціями, армію ботів, травмоване суспільство, доступ до ресурсів вони можуть спробувати.
Інакше доведеться сісти.
