"Назад у майбутнє..." - Sergey Bilko

"Назад у майбутнє..." - Sergey Bilko

Хочу розказати, що було б, якби зараз був Порошенко.

1. В нас був би ракетний щит. Чорноморський флот затонув би в перший тиждень, якби напав. Саме Порошенко, проаналізувавши ризики, запустив ракетну програму, що перекриаала всі наявні загрози.

2. Ми б мали безмежну підтримку союзників повною номенклатурою зброї та фінансів з першого ж місяця війни. Порошенко б це вдалося, як свого часу вдалося розкрутити Захід на безвіз.

3. Ми б мали системну та продуману роботу із налагодження виробництва зброї, будівництва укріплень, роботи з союзниками замість системної та продуманої роботи з ослаблення державних інституцій. Це все було б зроблено вчасно, системно та продумано, а не з запізненням на 2 роки боїв.

4. На момент нападу ми б мали не 20, чи скільки там, а 500 мільярдів в бюджеті.

5. Ми б мали вглуху перекритий Чонгар при перших ознаках накопичення сил та мобілізаційний резерв, щомиті готовий стати до бою.

6. Ми б мали потужну антикорупційну систему з одного боку та систему ефективних закупівель з другого. Замість яєць по 17 ми б мали чудове харчування в армії.

7. Ми б мали вдвічі більше доріг за ті самі гроші, але вони б тягнулись на Захід, а не на Схід, або через Чорнобильську зону.

8. В нас була б на ходу "Мрія" та на плаву "Сагайдачний".

9. Ми б мали за 3 роки ще кілька хвиль мобілізації і, відповідно, більший кадровий резерв.

10. Волонтери б займались своєю роботою за підтримкою державних інституцій, а не в протидії з ними.

11. Марченко, Наєв займались би обороною, Червінський витягував би вагнерів з-під Кремля замість ходіння по судам. Нікому не відомий Залужний робив би кар'єру в НАТО, а Сирський їздив би до мами у свій сраний Владімір.

12. На нас би хрін хто напав поліцейськими силами та з парадною формою в обозах, будучи зв'язаним Міськими угодами та чітко усвідомлюючи ціну нападу.

13. Маріуполь готувався б до курортного сезону, Коксохім хімичив би свій кокс, українці б замість запливів по Тисі літали б на каву у Відень.

І були живі сотні тисяч українців. Навіть мільйон.