Що нагадують події, запущені незаконним рішенням Зеленського і його РНБО щодо «санкцій» проти громадянина України Петра Порошенка?
У російській воєнній «науці» таке описується у рамках теорії «керованого хаосу». У своїй звичній стилістиці, приписуючи свої розробки і практики «агресивному блоку НАТО», російські стратєгі описують, як ламати зсередини країни, призначені для підкорення.
Підконтрольні субʼєкти (здебільшого у владі) ініціюють і проводять дії, які збурюють протести. Як-от побиття студентів на Майдані за януковича.
Далі відбувається ескалація. Якщо протестуючі не дають спровокувати насильство, знешкоджують провокаторів тощо, – рівень насильства підвищує влада з подачі російських агентів впливу. Знов-таки, знайомо з часів Майдану.
Якщо є змога, активується «пʼята колона» з закликами й запрошеннями москви.
І останній крок, коли країна занурюються у хаос і насильство, всі спантеличені, армія деморалізована, – заходять російські «миротворці».
Це не лише теорія. За подібним сценарієм ламали українську державність у 1918-1922. З останнього – за подібними лекалами був «відпрацьований» Казахстан у січні 2022 (на ілюстраціях). Чимало експертів назвали це «репетицією» вторгнення в Україну.
Тим більше що перед повномасштабним вторгненням в Україну ситуацію в нашій державі влада теж «хитала». Саме тоді, коли весь світ попереджав Зеленського і Ко про приготування росіян, для офісу Зеленського було дуже важливо «посадити Порошенка». А прихильників Порошенка намагалися звинуватити у «нагнітанні».
З Україною у російських сценаристів, утім, у ХХІ столітті проблеми. Що на Майдані у 2013-2014, що з початком повномасштабного вторгнення українці добряче здивували агресорів. Однак росіянам терпіння не позичати.
Нині, схоже, пробують знову. Ухвалене незаконне рішення РНБО щодо Порошенка.
Щоб зупинити негативний сценарій, його треба скасувати.
І зосередити зусилля на підтримці армії, бо це єдина гарантія України.
Нагадаю, голова РНБО Литвиненко навчався в моцкві і давав присягу ФСБ.
▪️
Одна з моїх основних претензій до Зеленського на посту президента – це невідповідність масштабу його особистості масштабам задач Президента України.
Що б він не робив, про що б не заявляв, мене не покидало відчуття іспанського сорому за те, що президент України такий дрібний, дріб'язковий, мілкий на фоні своєї посади.
Пам'ятаєте, знамениту сварку президента з військовим, коли Зеленський кричав, що він не лох якийсь і йому вже 42 роки? Це ж не рівень президента, доводити комусь, що ти не лох. Це максимально принизливо і дрібно для посади Президента – вступати в перепалки із звичайним громадянином. Хочеш поваги? Роби свою роботу так, щоб тебе поважали не за статус, а за твої справи!
Таке саме відчуття дріб'язковості було після заяви президента, що він зніме санкції з Порошенка, якщо той поверне гроші.
Вдумайтеся: ти - президент. Ти оголошуєш чувака державним зрадником. Ти нагинаєш РНБО, щоб вона проголосувала досить сумнівно аргументовані санкції проти цього чувака. І раптом ти, єбіческій імператор, одноосібно проголошуєш помилування, якщо цей чувак заплатить!
Тобто, державна зрада – це як неправильне паркування. Заплатив за евакуатор і знову паркуєшся, де хочеш. Головне, щоб вчасно платив.
. . .
Ростислав Павленко, Serhii Marchenko
