За даними американського видання «Forbes», в Україні залишилося лише 6 мільярдерів. Дивуватися нема чого, все ясно. Також зрозуміло, що в умовах війни, масштабної економічної кризи та високих ключових ставок центробанків – потрібні гроші всім країнам.
І, безумовно, правда в тому, що сьогодні фінансовий світ увійшов до стадії структурної перебудови після 30 років розвитку. І також для нас на повний зріст встали два ключові питання: коли закінчиться війна і чи впишеться Україна в новий післявоєнний фінансовий світ?
Зауважу, у глобалізації є один великий плюс і мінус одночасно – люди самі бачать та вивчають умови життя та роботи в будь-якій країні. І багато наших співвітчизників вже зрозуміли, як можна жити та працювати по-іншому. І тепер, якщо пересічному українцю чи бізнесмену (зокрема мільярдеру), не подобаються умови у своїй країні – він просто може виїхати туди, де йому радітимуть.
Так, конкуренція у XXI столітті – це конкуренція за гроші та мізки. За найкращий та розумний бізнес! У цьому контексті показовим є приклад ОАЕ та Саудівської Аравії, де останнім часом реалізуються мега-інвестпроекти та будуються цілі нові міста. Бо сприятливий інвестиційний клімат та легкі умови для переїзду фахівцям – це тепер важлива частина нової конкурентної боротьби.
А ось Норвегію, навпаки, залишили 30 мільярдерів та мультимільйонерів, пише «The Guardian», через підвищення податків для багатих. До речі, сукупний статок тих, хто виїхав, перевищує 57 млрд дол США (вони були найбільшими платниками податків у Норвегії).
Хочеться вірити, що в Україні законодавці та Уряд зрозуміють особливості реальних змін, що відбуваються у фінансовому світі. Врахують позитивні та негативні уроки інших країн, а отже, швидше Україна включиться у конкурентну боротьбу за інвестиційні гроші та мізки. Лише тоді можна розраховувати на гідний рівень життя країни.
