Чимало коментаторів, висвітлюючи чергове зниження поставок російського трубопровідного газу до Європи, наголошує, що це лише підтверджує ненадійність Газпрому як постачальника й псує московитам ділову репутацію.
Не хотів би вас розчаровувати, але ніякої репутації в них не залишилося. Більше того, європейці не приховують наміру в найкоротшій перспективі взагалі відмовитися від російських енергоносіїв. Тому, дрібні капості чекістів на зразок зменшення прокачки газогоном ПП-1, нічого в подальшій долі галузі не змінять.
У зв‘язку з цим маю запитання. Дискусія з приводу того, чи є російські газопроводи до Європи засобом політичного шантажу чи винятково комерцією, тривала між Україною та Німеччиною понад півтора десятиліття. Особливо вона загострювалася під час «газових воєн» Росії проти України в 2006, 2008, та під час будівництва ПП-2 (ПП-1 будувався в каденцію Януковича, тому, все пройшло тихо). І весь цей час пані Меркель заперечувала, що вона катастрофічно підвищує залежність від Росії й тим створює небезпеку для Німеччини та всієї Європи (не кажучи вже про Україну).
Сьогодні справдилися всі найгірші прогнози українських очільників із цього приводу, включно з війною та неприхованим шантажем європейців (про монопольний вплив на ціни навіть не згадую).
Виникає одне питання: чому стара сука не здатна визнати свої помилки - просто заради очищення совісті?
