Поки Ігор Валєрьєвіч зводить рахунки з українськими посадовцями методом погроз та спалених автівок, уряд анонсує кінець епохи жадібності для IT зокрема та ФОПів вцілому, а СБУ демонструє інвестиціну привабливість України шляхом інтенсивних обшуків "АрселорМиттал", чим спонукає підприємство вивести від гріха 450 мільйонів дивідендів замість вкладатись в модернізацію - про своє бачення боротьби за соціалістичну справедливість розповів і новопризначений Генпрокурор.
Розпочати Рябошапка вирішив з призначення своїм першим заступником Каська, колишнього одногрупника Богдана, і на цьому в принципі можна було б і закінчувати, проте ширина задумів там дійсно вражає, кожен пункт на цілий епос.
Реформування звичайно продовжиться, щоправда функцію досудового розслідування завбачливо передаватимуть ДБР, з яким вже все зрозуміло по справі бронежилетів (ау, що там, як там?).
Замість військової прокуратури буде створено якийсь департамент з тими самими функціями, і ще якимись, точно не знають.
Ну і кваліфікаційні комісії, очистка від ненадійного елементу у співпраці з НАБУ, яке нарешті дізналося ціну вугілля в Роттердамі.
Все звучить перспективно.
А щоби неприховані погрози колишнім посадовцям та діючим парламентарям не виглядали анонсами політично мотивованого тиску - їх розбавлено обіцянками розслідувати вбивства Гандзюк та Шеремета, закінчити справу розстрілу Майдану, повернути вкрадені кошти.
От тут цікавіше, бо за язик ніхто не тягнув.
Справу розтрілу Майдану неможливо завершити без визначення ролі в ній А. Портнова, який з тодішньої АП керував судами, готував "закони 16 січня" і взагалі на той час обрав неправильну сторону.
Зато тепер правильну. І що з цим союзником та другом ІВК буде робити ГПУ? Як призначити винних і одночасно вигородити Портнова?
Резонансні вбивства активістів (як і друготравневі події в Одесі) давно стали політикою, а не криміналом, про це Рябошапка побоявся чітко сказати - тому йому повернеться бумерангом і їхнє використання в президентській кампанії шефа, і обіцянка розкрити.
Щодо повернення активів - чого б не почати зі справи виводу капіталів з "Приватбанку"?
І довести, що Коломойський справді не має номера телефону Генпрокурора та повернути 5,5 вкрадених мільярдів, або заявити нарешті про невинуватість цієї святої людини, загнобленою Нацбанком України та Гонтарєвою.
Отака непроста ситуація у нашого сміливого Генпрокурора, майже як у п'ятого Прокуратора Іудеї.
Щоправда, він знайшов іншу алегорію, французьку, за місцем проживання дітей.
Сказав, що не боїться стати Робесп'єром.
Прозвучало двозначно, бо той мав прізвисько "Непідкупний", і хоча позбавив на гільйотині тисячі людей голів, врешті-решт втратив свою.
Так чого саме з цих кейсів не боїться Руслан Георгійович, скоро побачимо.
