1. Ціни на нафту Brent продовжують падати, і нинішній рівень — нижче $63 за барель — уже називають найгіршим з часів пандемії.
- На ринку панує паніка: трейдери і споживачі бояться нового раунду торгових обмежень з боку США, які можуть ще більше загальмувати глобальну економіку. Менше торгівлі — менше попиту на нафту.
- На цьому тлі аналітики Goldman Sachs радикально переглянули свої прогнози: якщо ще тиждень тому в банку очікували Brent на рівні $69, то тепер не бачать більше ніж $58 за барель протягом року.
- Додатковий тиск на ціни спричинило рішення країн ОПЕК+ збільшити видобуток нафти на понад 400 тисяч барелів на добу вже з травня. Хоча угруповання й залишило собі можливість оперативно змінити плани, ринок відреагував як на сигнал до ще глибшого перенасичення.
- Для росії така динаміка — удар по бюджету, який верстався з розрахунку на $70 за барель. Зниження цін означає втрату мільярдів доларів валютної виручки, зменшення надходжень у бюджет, зростання тиску на рубль і загострення дефіциту платіжного балансу.
- У нинішніх умовах санкційної ізоляції, втрати західних активів і деградації енергетичного сектора, падіння Brent до рівня пандемії може мати для кремля не просто економічні, а й стратегічні наслідки.
2. російський бізнес тікає з «недружніх» юрисдикцій.
- У 2023 році кількість контрольованих іноземних компаній (КІК), що належать росіянам, вперше скоротилася за всю історію спостережень — на 9%, до 41,4 тис. структур. Про це йдеться у звіті Федеральної податкової служби рф за 2024 рік.
- Зменшення КІК пов’язане насамперед з ліквідацією компаній у «недружніх» юрисдикціях (Кіпр, Нідерланди, Британські Віргінські острови тощо), які потрапили під санкційний тиск.
- До 2022 року кількість КІК стабільно зростала в середньому на 15% на рік, а у 2022-му навіть зросла на 21% — внаслідок спроб російського бізнесу переоформити активи після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Зараз відбувається міграція активів у «дружні» країни, зокрема в ОАЕ, які стали новим офшорним магнітом для російського капіталу. російські багатії намагаються мінімізувати ризики арешту та замороження активів у західних країнах.
- Водночас відбувається реструктуризація бізнесу в бік менш прозорих або політично лояльних режимів, що ускладнює міжнародне податкове та санкційне регулювання.
- Зменшення кількості КІК — не ознака деофшоризації, а радше переорієнтація на альтернативні юрисдикції, які дозволяють приховувати активи в умовах санкційної ізоляції.
- Цей тренд може ускладнити міжнародну співпрацю з відстеження і замороження активів, пов’язаних із російськими елітами, а також посилити «тінізацію» глобальної економічної присутності рф.
3. Фінська компанія Fortum офіційно заявила, що не визнає легітимність конфіскації своїх активів у росії, попри те, що у квітні 2023 року вони були передані під зовнішнє управління за указом путіна.
- Генеральний директор Маркус Раурамо під час щорічних зборів акціонерів підтвердив, що компанія продовжує вважати активи своєю власністю та веде судові процеси проти росії.
- У 2023 році російська влада передала російські активи Fortum (вартістю близько €1,7 млрд) під контроль державного Росмайна — в межах кампанії із «націоналізації» бізнесу з недружніх країн. Fortum планувала продати активи до конфіскації, однак рф заблокувала цю угоду, відмовившись видати дозвіл на продаж.
- Окрім конфіскованого майна, Fortum вимагає повернення внутрішньогрупових кредитів на суму €600 млн, наданих своїй дочірній структурі в рф.
- Юридична боротьба триває, і це лише один із багатьох прикладів того, як іноземні компанії втрачають контроль над інвестиціями в росії внаслідок політично мотивованих рішень.
- Для росії це означає зростання кількості міжнародних арбітражних справ та потенційних мільярдних компенсацій, подальше погіршення інвестиційного клімату — навіть нейтральні країни дедалі менше розглядають рф як надійного партнера та формування репутації країни з високим рівнем політичного рейдерства, де економічні інтереси підпорядковуються державній пропаганді.
- Це також підкреслює, що спроби «імпортозаміщення» й «економічного суверенітету» рф фактично базуються на конфіскації та примусовому перерозподілі іноземних активів.
4. В ЄС кажуть, що переговори зі США про послаблення санкцій проти росії поки не ведуться.
- Спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван заявив, що наразі переговори між Брюсселем про можливе послаблення заходів проти росії не ведуться. Про це спецпосланець ЄС сказав в інтерв’ю Bloomberg.
- За його словами, Вашингтон поки що не звертався до ЄС щодо прохання росії про послаблення санкцій – одну з її ключових вимог для укладення угоди про тимчасове припинення вогню. Він додав, що позиція ЄС полягає в тому, що санкції – це "дуже важливий важіль тиску в будь-яких переговорах із росією, і його слід використовувати".
5. У Британії виявили російські шпигунські датчики.
- Військові Великої Британії виявили заховані російські датчики у морських водах навколо країни. Їх могли використовувати для шпигунства за британськими атомними підводними човнами.
- Датчики було виявлено після того, як декілька з них були викинуті на берег. Наразі цей інцидент розглядають як потенційну загрозу національній безпеці.
- Зазначається, що раніше ситуація не оприлюднювалась, однак деякі ЗМІ поширили дані про те, що росія намагалася зібрати розвіддані про чотири британські підводні човни Vanguard, які оснащені ядерними ракетами.
6. Американський бізнес виступає проти тарифної політики Трампа через ризики для економіки США.
- Великі американські компанії висловлюють стурбованість наслідками тарифної політики Дональда Трампа, яка, на їхню думку, завдає шкоди економіці США.
- Бізнес-спільнота вважає, що імпортні мита, запроваджені адміністрацією Трампа, можуть призвести до зростання цін і втрати робочих місць, зокрема серед ключового електорату президента.
- Водночас компанії утримуються від публічної критики через побоювання політичного тиску з боку Білого дому.
- Американський бізнес дедалі більше демонструє невдоволення ескалацією торговельної війни, вбачаючи в ній загрозу економічній стабільності країни.
7. ЄС готує контрудар на мита Трампа: запровадження заходів на $28 мільярдів.
- Європейський Союз готується схвалити перший пакет цілеспрямованих контрзаходів проти тарифів США, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа.
- Пропозицію Єврокомісії очікують у понеділок, а голосування держав-членів заплановане на середу.
- Нові мита ЄС торкнуться американського імпорту на суму до $28 млрд — від вина і деревини до туалетного паперу та зубної нитки. Зокрема, у список можуть увійти м'ясо, злаки, одяг, жувальна гумка, пилососи і бурбон, щодо якого всередині блоку точаться суперечки.
- Запровадження 50% мита на бурбон викликало жорстку реакцію з боку США: Трамп пригрозив 200% відповідними митами на алкогольну продукцію з ЄС.
- Нова тарифна політика США вже наклала 25% мита на сталь, алюміній і автомобілі з ЄС, а також 20% мит майже на всі інші товари.
- У результаті під загрозою опинився 70% європейського експорту до США, що у 2024 році склав 532 млрд євро ($585 млрд). ЄС прагне виступити єдиним фронтом.
- У понеділок у Люксембурзі відбудеться перша загальноєвропейська зустріч міністрів торгівлі 27 країн-членів, на якій планують узгодити підходи до реагування.
- Основна мета — зберегти тиск на Вашингтон для відновлення переговорів, водночас демонструючи готовність до симетричних дій у разі провалу дипломатії.
- Керівництво Євросоюзу також планує залучити представників сталеливарної, автомобільної та фармацевтичної галузей для обговорення спільної позиції на тлі загроз торговельної війни.
8. Китайські авіакомпанії дедалі активніше захоплюють ринок пасажирських перевезень між Азією та Європою, користуючись перевагами, яких позбавлені західні перевізники через санкції проти росії.
- У 2024 році кількість рейсів китайських авіаліній до Європи та Великобританії зросла на 21% у порівнянні з допандемічним 2019 роком, тоді як у некитайських авіакомпаній обсяги на маршруті через росію впали більш ніж наполовину — мінус 54%.
- Фактично, Китай отримав конкурентну перевагу за рахунок транзиту над рф, куди закрито небо для європейських та американських перевізників.
- У підсумку пасажиропотік концентрується у китайських компаніях, а москва, попри санкції, отримує плату за використання свого повітряного простору — додаткове джерело валюти для воюючої економіки.
- Ситуація викликає занепокоєння в європейських авіакомпаніях. У Lufthansa прямо визнають: конкуренція з боку Китаю знижує прибутки на азійському напрямку.
- Китай, по суті, монополізує повітряний Транссиб, який за старими схемами був відкритий усім, а тепер став елементом геополітичної гри.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
