1. Дефіцит федерального бюджету росії за січень 2025 року зріс майже у 14 разів у порівнянні з тим самим місяцем 2024 року.
- Причина – різкий стрибок витрат, які вже перевищили річний план. За місяць дефіцит склав 1,71 трлн рублів (0,8% ВВП).
- Торік у січні дефіцит був 124 млрд рублів (0,1% ВВП).
- Витрати російського бюджету склали 4,38 трлн рублів, що на 73,6% більше, ніж у січні 2024 року.
- За перший місяць року Мінфін рф уже виконав 10,6% всіх запланованих витрат. Водночас доходи зросли на 11,4% — до 2,67 трлн рублів. Платежі від нафти й газу збільшились на 17%, але цього все одно не вистачає для покриття витрат.
- Основні причини такого розриву — військові витрати, виплати військовим контрактникам і загальне зростання бюджетних видатків.
- Влада рф збирається покривати дефіцит за рахунок збільшення податків для бізнесу та населення, а також скорочення соціальних виплат у реальному вираженні.
- За останні три роки бюджет рф стабільно виконувався з дефіцитом понад 3 трлн рублів (≈2% ВВП), що змушувало владу залучати внутрішні позики та розтрачувати резерви Фонду національного добробуту (ФНБ). Його ліквідна частина вже скоротилася на дві третини.
2. Запаси золота в російських банках наприкінці 2024 року різко скоротилися й опустилися нижче 40 тонн.
- Станом на 1 січня 2025 року на рахунках, що відображають залишки в дорогоцінних металах і каменях, було лише 325,4 млрд рублів. З урахуванням вартості афінованого золота на цю дату, у кредитних організаціях залишалося лише 38,1 тонни золота — удвічі менше, ніж восени 2023 року, коли був зафіксований трирічний максимум.
- За 2024 рік залишки на цих рахунках у грошовому еквіваленті впали на 23,6%.
- Але ще більш драматичним стало скорочення у фізичному вираженні — на 46,4%, або понад 33 тонни.
- Такого катастрофічного зменшення запасів в рф не спостерігалося з 2020 року, коли на тлі економічної кризи й пандемії російські банки втратили 34,5 тонни золота.
- Нинішнє падіння є ще більш руйнівним і свідчить про серйозні фінансові проблеми.
3. Чистий прибуток російського гіганта «Норнікель» у 2024 році впав на 37% у порівнянні з попереднім роком, склавши $1,8 млрд.
- Показник EBITDA (прибуток до вирахування видатків та податків) просів на 25% – до $5,2 млрд.
- У рублевому еквіваленті прибуток зменшився до 169 млрд рублів проти 251,77 млрд роком раніше.
- Виручка корпорації також скоротилася на 13% у річному вираженні.
- Основний удар завдало падіння ринкових цін на нікель і метали платинової групи, що стало ще одним наслідком економічної ізоляції росії.
- Керівництво «Норнікеля» визнало, що компанія перебуває у складному становищі, і тому не рекомендуватиме виплату дивідендів за 2024 рік.
- російська економіка продовжує занепадати під тиском санкцій, а колись прибуткові підприємства змушені скорочувати витрати та відмовляти акціонерам у дивідендах.
4. Російська нафта марки ESPO стає менш привабливою для китайських нафтопереробників через ризики санкцій США, що ускладнюють логістику та підвищують витрати на транспортування.
- Щоб зберегти поставки, продавці змушені знижувати ціни: премія до Brent впала до $2-3 за барель, тоді як ще минулого місяця вона перевищувала $5.
- Дефіцит танкерів і обмеження в портах призвели до зростання транспортних витрат, через що незалежні китайські НПЗ скоротили обсяги переробки.
- Деякі державні компанії також вагаються щодо закупівель ESPO через санкційні ризики.
- Ситуація ускладнюється тим, що Байден у січні ввів нові обмеження проти російської нафтової галузі, які вдарили по танкерному флоту, що працював із портом Козьміно. Внаслідок цього зросли витрати на перевезення ESPO до Китаю, а багато суден змінили маршрути.
- Китайські порти ще до введення останніх санкцій почали уникати підсанкційних танкерів, що призвело до простою суден із російською нафтою біля узбережжя.
- Щоб продовжити торгівлю, трейдери розглядають варіанти прийому вантажів у менш відомих терміналах або перевантаження на інші танкери, щоб знизити контроль з боку влади. Однак такі схеми ще більше підвищують витрати, що ускладнює їхнє впровадження.
5. Алмазна криза завдала серйозного удару по росії: ціни на вирощені в лабораторії дорогоцінні камені за останні п’ять років впали майже на 75%.
- Алмази, які традиційно є одним із основних експортних товарів росії, вже були включені до санкційних списків західних країн на початку минулого року, а обмеження постійно посилюються – стосовно як природних, так і штучних каменів.
- Найпростіше пояснення падіння цін полягає в тому, що ринок алмазів насичений не лише природними дорогоцінними каменями, але й дешевшими вирощеними в лабораторіях.
- Однак, крім перенасичення ринку, на падіння цін впливають і більш складні чинники: зниження споживчого попиту, оскільки покупці віддають перевагу іншим товарам, таким як електроніка та подорожі, а також зменшення продажів у Китаї.
- російська компанія «Алроса» постраждала від змін на алмазному ринку: виробництво на її родовищах у Якутії минулого року скоротилося на 4,6% до 33 мільйонів карат, після попереднього зниження на 2,8% у 2023 році.
6. росія продовжує втрачати своїх вчених – їхня кількість впала до історичного мінімуму.
- У порівнянні з 2015 роком кількість російських дослідників скоротилася на 40,5 тисячі (-11%). Після вторгнення в Україну та західних санкцій падіння прискорилося.
- У 90-х росія втратила понад половину наукового потенціалу порівняно з радянськими часами.
- Після 2022 року з росії виїхали не менше 2,5 тисячі науковців, у тому числі 800 світового рівня.
- Без доступу до передових технологій та міжнародної співпраці росія прямує до рівня слаборозвинених країн у науці.
7. Росія опинилася на 154‑му місці з 180 можливих у глобальному рейтингу сприйняття корупції – вона втратила ще 13 позицій порівняно з минулим роком.
- У 2024 році національний корупційний індекс росії знизився на 4 бали до 22 балів – найнижчого результату за всю історію досліджень.
- Це значення майже вдвічі нижче середньосвітнього рівня (43 бали) та співпадає з показниками Гондурасу і Лівану. Ситуація в росії виявилася гіршою, ніж у Іраку, Конго та ЦАР, але трохи кращою, ніж у Зімбабве, Чаду та Бурунді.
- Серед країн колишнього СНД лише Таджикистан і Туркменістан мають нижчі показники.
8. Чорний ринок нафти процвітає: як росія, Венесуела та Іран обходять санкції.
- Чорний ринок нафти продовжує процвітати, оскільки такі країни, як росія, Венесуела та Іран, знайшли ефективні способи обходу західних санкцій.
- Вони використовують “тіньовий флот” танкерів, що змінюють власників, прапори та документи, дозволяючи їм приховувати походження нафти.
- Оскільки попит на нафту залишається високим, ці держави продають сировину за зниженими цінами через посередників, зокрема через Китай, Індію та інші країни, які не підтримують санкції.
- Така схема дозволяє їм зберігати стабільні фінансові надходження, незважаючи на міжнародні обмеження.
- Без готовності західних урядів прийняти вищі ціни на нафту та посилити контроль, ці країни й надалі будуть успішно уникати санкцій.
- Поки покупці готові ризикувати, а уряди не можуть забезпечити жорстке блокування нелегальних потоків, чорний ринок продовжить працювати на повну.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
