1. У росії фіксують рекордний спад імпорту через санкції та обмеження Китаю.
- російська економіка на початку 2025 року зіткнулася з різким скороченням імпорту, що стало прямим наслідком посилення санкцій США та жорсткого експортного контролю Китаю.
- За даними Центробанку рф, у лютому ввезення товарів скоротилося до $19,9 млрд, що на 13% менше, ніж роком раніше. У порівнянні з січнем падіння склало 10%, а якщо зіставити з показниками четвертого кварталу 2024 року — більше ніж на третину.
- Фінансові обмеження, зокрема відключення від доларових розрахунків низки російських банків, ускладнили процес оплати поставок, що призвело до накопичення $2,8 млрд прострочених зовнішніх зобов’язань. Це означає, що навіть за наявності контрактів та домовленостей товари фізично не можуть бути оплачені і доставлені.
- Додатковим ударом стала політика Пекіна, який запровадив контроль за експортом широкого спектра продукції – від металу та станків до електроніки.
- Китайські залізничні перевізники відмовляються приймати замовлення на постачання в росію, що призвело до дефіциту запчастин для вантажівок, будівельних матеріалів, промислових компонентів та інших критично важливих товарів.
- Паралельно триває криза у транспортній сфері рф – Російські залізниці (РЖД) не справляються з обсягами перевезень, що призвело до найгірших показників вантажообігу за останні 16 років. У результаті росія ризикує втратити до 30% імпорту електроніки та побутової техніки, а логістична криза може лише погіршитися.
- На тлі цього роль Китаю як головного постачальника товарів у рф під загрозою – у 2024 році Пекін експортував у росію продукції на $115 млрд, що становило 40% усього імпорту країни.
- Якщо тенденція збережеться, російський ринок може повернутися до рівня 2022 року, коли через санкції та розрив торгових зв’язків більшість компаній опинилися перед фактичним дефіцитом імпортних товарів.
2. росія виснажує останні фінансові резерви: бюджетні запаси обвалилися майже вдвічі.
- російський уряд вимушено витрачає останні доступні фінансові резерви через різке падіння цін на нафту, зростаючий дефіцит бюджету та виснаження Фонду національного добробуту.
- З початку 2025 року "подушка безпеки" бюджету скоротилася майже вдвічі. За даними Федерального казначейства, на 10 січня на банківських рахунках залишалося 9,99 трлн рублів, а вже на 13 березня – лише 5,846 трлн рублів. Особливо стрімко зменшилися запаси рублів на депозитах – на 35% (з 8,882 трлн до 5,694 трлн руб.), а кошти, вкладені в операції репо, скоротилися більше ніж у 7 разів – з 1,108 трлн до 152 млрд рублів.
- Таке "розконсервування" резервів пояснюється катастрофічним розривом між доходами та витратами бюджету. За два місяці уряд витратив 8 трлн рублів, що становить п'яту частину річного бюджету, тоді як доходи за цей період зросли лише на 6%.
- Особливий удар по фінансах завдає падіння нафтогазових доходів: у лютому вони впали на 18% у порівнянні з минулим роком, склавши лише 771 млрд рублів.
- Головний фактор фінансової кризи – різке знецінення російської нафти Urals. Якщо на початку року її продавали по $70 за барель, то в лютому ціна впала до $62, а в березні – до $54, що є мінімумом за 14 місяців.
- У такій ситуації російська влада змушена розтрачувати останні доступні резерви, що ставить під загрозу стабільність бюджету та може призвести до нових скорочень соціальних витрат і економічних потрясінь.
3. Зворотного шляху немає: найбільші західні компанії остаточно відмовилися від повернення в росію.
- Попри чутки про нібито масове повернення західного бізнесу до росії на тлі контактів між Вашингтоном і москвою щодо України, найбільші міжнародні корпорації відкинули будь-яку можливість відновлення діяльності в рф.
- Як пише The Bell, видання звернулося із запитом до більше ніж 60 західних компаній, але жодна з них не підтвердила планів повернення.
- Серед тих, хто остаточно закрив для себе російський ринок: Nokian Tyres (Фінляндія) – виробник шин; ELKO Group (Латвія) – дистриб’ютор електроніки; VEON – телекомунікаційний холдинг; Henkel (Німеччина) – хімічна промисловість; Ingka Group (Нідерланди) – власник IKEA; Nissan(Японія) – автоконцерн; Decathlon (Франція) – ритейлер спортивних товарів; Wintershall Dea (Німеччина) – нафтогазова компанія.
- Попри намагання кремля створити ілюзію нормалізації відносин із Заходом, західний бізнес не готовий ризикувати репутацією та капіталом, повертаючись на ринок країни-агресора.
4. росія намагається повернутися на німецький ринок нафти через угоду з США та Німеччиною.
- Російська влада веде переговори зі США та Німеччиною щодо відновлення постачання російської нафти трубопроводом «Дружба» на німецький НПЗ «Роснефти» у місті Шведт.
- США готуються викупити 54,17% акцій Rosneft Deutschland у заводі в Шведті, а також долі «Роснефти» в інших великих НПЗ Німеччини: Miro (24%) та Bayernoil (28,57%).
- Загальна вартість цих активів оцінюється в 8 млрд євро. Влада
- Німеччини підтвердила, що Rosneft Deutschland має намір розпродати активи до вересня 2025 року, коли завершується термін її тимчасового управління.
- Раніше серед потенційних покупців називали компанії з Катару та Казахстану, але Астана відмовилася купувати активи «Роснефти». Ця угода може стати спробою росії повернутися на європейський ринок нафти в обхід санкцій, використовуючи посередників.
- Однак США, схоже, прагнуть взяти контроль над російськими активами, щоб виключити «Роснефть» із німецького ринку та зменшити її вплив на енергетичний сектор ЄС.
5. У ЄС розглядають можливість позбавлення Угорщини права голосу через блокування рішень щодо росії.
- Європейський Союз серйозно обговорює можливість застосування статті 7 Договору про ЄС, яка передбачає позбавлення країни-члена права голосу, у відповідь на систематичні спроби Угорщини блокувати ключові рішення блоку, зокрема санкції проти росії.
- Дискусії загострилися після того, як постійні представники держав-членів ЄС не змогли переконати Будапешт зняти вето на продовження санкцій проти російських осіб.
- Угорський уряд відкрито саботує антиросійські заходи ЄС. Міністр закордонних справ Петер Сійярто вимагав виключення дев’яти осіб із санкційних списків, серед яких російські бізнесмени та чиновники.
- В Брюсселі розуміють ризики подальших поступок і розглядають жорсткі заходи щодо Угорщини, адже її дії загрожують єдності блоку та ставлять під сумнів ефективність санкційної політики проти кремля.
6. У Німеччині розпочнеться суд над екскерівниками Siemens через незаконні постачання турбін до окупованого Криму.
- Німецький суд ухвалив рішення про початок кримінального процесу проти двох колишніх керівників машинобудівного гіганта Siemens, яких звинувачують у порушенні санкцій ЄС та США шляхом сприяння постачанню газових турбін до окупованого росією Криму.
- Йдеться про скандальне постачання газових турбін Siemens у 2017 році, які опинилися на двох електростанціях у Криму, що суперечить санкційній політиці Заходу після анексії півострова росією у 2014 році.
- На той час Siemens заперечував, що знав про використання турбін у Криму, заявляючи, що вони призначалися для електростанцій у росії.
- Цей судовий процес є важливим прецедентом, що демонструє посилення контролю за виконанням санкцій проти росії.
- Якщо обвинувачені будуть визнані винними, це може стати сигналом для інших європейських компаній, які намагаються обійти обмеження.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
