Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.12.2024

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.12.2024

1. У росії насуваються масові банкрутства через високу ключову ставку.  

- У зв’язку з впливом високих відсотків на корпоративні фінанси, ризик банкрутств суттєво зростає.  

- Центробанк вважає, що високі ставки не становлять серйозної загрози для бізнесу, оскільки витрати на відсотки в середньому складають лише 5% від собівартості продажів.

- Однак витрати на оренду, зростають разом зі ставкою. Цього року частка проблемних компаній зросла з 12,3% до 37,2%, а в деяких галузях — понад половина доходу йде на обслуговування боргів.  

- Зростання ставок вдвічі збільшило кількість компаній, що потрапляють до зони високого ризику банкрутства, а в наступному році ця частка може досягти 12,2%, з долею у доході 18,9%.  

- Масові банкрутства очікуються в ряді галузей, зокрема серед авіакомпаній, торгових центрів і дорожніх будівельників.

- Через високі ставки навіть державні монополії скорочують інвестиції, зокрема російська залізниця, що має «небезпечний» рівень боргу.

2. У росії прогнозують зупинку будівництва новобудов у 2025 році.

- Забудовники зможуть повернутися до масштабних нових проєктів лише в 2026 році, за умови зниження ключової процентної ставки. В умовах високих процентних ставок та зменшеного попиту можна очікувати на зниження активності девелоперів щодо виведення нових проєктів на ринок.  

- Зокрема, збереження ключової ставки на рівні 21% вже призвело до охолодження ринку нерухомості.

- Будівельні компанії можуть зіткнутися з ризиком банкрутства в 2025 році. Проєкти девелоперів, розпочаті у минулому та цьому році, не були розраховані на поточну процентну ставку.

- Забудовники з високим рівнем закредитованості, понад 50%, будуть найвразливішими, вони можуть зіткнутися з банкрутствами.  

- Центральний банк рф та Мінбуд вже визнали наявність проблем у девелоперів через велику заборгованість. На фоні зниження попиту на іпотеку в Москві, ціни на новобудови можуть значно впасти.

- За даними Росреєстру, у листопаді число іпотечних договорів у Москві склало лише 8846, що на 12,5% менше порівняно з минулим роком. Це мінімум з січня.  

- Тенденція до зниження цін на новобудови продовжиться, оскільки забудовники не можуть продати близько 60% побудованих квартир.

3. Після обвалу імпорту взуття в росії різко зріс попит на валянки.

- Росіяни з січня по листопад витратили на купівлю валянків 2,41 млрд рублів — це найвищий показник за останні три роки.

- Обсяг продажів валянків зріс на 27,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. У порівнянні з 2022 роком зростання становило 30,6%, а з 2021-м — 56,6%.  

- Попит на валянки в росії цього року зріс майже на 20% порівняно з минулим роком.  

- Імпорт взуття та текстильної продукції з січня по серпень 2024 року зменшився на 9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

- Скорочення імпорту взуття особливо прискорилося в травні, а влітку досягло 37% у річному вимірі.  

- Основною причиною падіння імпорту стали західні санкції, запроваджені через війну в Україні.

4. Державна компанія Киргизстану відмовилася допомагати росії обходити санкції.  

- В кінці серпня під тиском США влада Киргизстану ввела річну заборону на переведення платежів від іноземних компаній за межі країни без реальної поставки товарів.

- Це перекрило популярний у російських компаній спосіб оплати товарів і послуг у Китаї та Європі, коли гроші відправлялися з росії через структури чи посередників у Киргизстані, а далі — іноземним постачальникам.

- Товар доставлявся в росію найкоротшим і найдешевшим шляхом, не заїжджаючи в Киргизстан. Ця схема була швидкою та дешевою, витрати на неї становили 1-2% від суми платежу.

- Національний банк Киргизстану зобов’язав, щоб товари, придбані через такі платежі, прибували в країну протягом 60 днів.

- Це сталося після того, як делегація Міністерства фінансів США вимагала від банків Киргизстану припинити надавати росії послуги з обходу санкцій, погрожуючи відключенням від доларових платежів і SWIFT.  

- Банки країни зобов'язали своїх клієнтів підписувати гарантійні зобов'язання при платежах за кордон, що зробило схему оплати через Киргизстан дорогою та повільною.

5. Анкара звернулася до Вашингтона з проханням пом’якшити санкції проти російського Газпромбанку під час переговорів з делегацією США на чолі з держсекретарем Ентоні Блінкеном.

- Туреччина офіційно подала заявку на виключення Газпромбанку з санкційного списку. Це дозволило б країні продовжувати проводити через банк фінансові операції.

- Американська сторона підтвердила, що такі звернення розглядаються.  

- У листопаді США ввели обмеження проти понад 50 російських банків, включаючи Газпромбанк, і понад 40 реєстраторів цінних паперів.

- Санкції, які набудуть чинності 20 грудня, зачіпають платежі за газ, зокрема з країнами, які росія вважає "недружніми".

6. Туреччина може скоротити імпорт російського газу на 40% завдяки будівництву АЕС.  

- У 2025 році Туреччина планує ухвалити остаточне рішення щодо проєктів будівництва АЕС у Синопі та Фракії. Про це повідомив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар.  

- Ліцензіаром технологій для цих АЕС може стати російський «Росатом», хоча конкуренцію йому складатиме південнокорейська компанія KHNP, яка вже постачала реактори для АЕС «Барака» в ОАЕ.  

- Введення в експлуатацію нових АЕС може суттєво скоротити попит на російський природний газ, який постачається до Туреччини, зокрема, через одну з ниток газопроводу «Турецький потік» із пропускною спроможністю 15,75 млрд куб. м на рік.  

- Чотири енергоблоки АЕС «Аккую» з потужністю 4,8 ГВт мають забезпечити економію 10 млрд куб. м газу на рік. У разі подвоєння потужностей АЕС загальна економія може досягти 20 млрд куб. м газу щорічно.  

- Для порівняння, у 2023 році Туреччина імпортувала 50,5 млрд куб. м газу, включно з трубопровідними постачаннями та ЗПГ.

- Таким чином, будівництво нових АЕС може дозволити країні скоротити імпорт газу щонайменше на 40%.

- Додаткове зменшення імпорту стане можливим завдяки видобутку газу на родовищі Сакар'я в турецькому секторі Чорного моря, де до 2028 року обсяги видобутку можуть досягти 9 млрд куб. м на рік.

Більше на https://t.me/Omelyan_News