1. росія тоне в боргах: обсяг проблемних кредитів зріс до рекордних 1,165 трлн рублів.
- Фінансова криза в росії набирає обертів: у 2024 році обсяг прострочених роздрібних кредитів (без іпотеки) зріс на 10,3% – на 109 млрд рублів.
- Загальна сума боргів досягла 1,165 трлн рублів, що в 2,5 раза більше, ніж у 2023 році.
- Темпи зростання проблемної заборгованості перевищили зростання кредитного портфеля, який збільшився лише на 9,4%.
- Економічні труднощі, падіння доходів населення та санкційний тиск роблять ситуацію ще більш критичною.
- За прогнозами, у 2025 році росіяни ще глибше загрузнуть у боргах – обсяг прострочених кредитів може зрости на 10–15%, перевищивши 1,35 трлн рублів.
- росія впевнено рухається в боргову прірву, і поки що жодних ознак зупинки цього процесу не видно.
2. Індія за будь-які гроші відмовилася приймати в портах підсанкційні російські танкери.
- Спроба Кремля домовитися з Індією про постачання нафти в умовах нових американських санкцій поки не дала результатів. Індійські покупці відмовилися працювати з танкерами, що потрапили під санкції, незалежно від валюти розрахунків, навіть якщо угоди здійснюватимуться в індійських рупіях.
- На переговори до Індії прибув глава «Совкомфлоту» Ігор Тонковидов, який відвідав енергетичну конференцію India Energy Week. Він провів зустрічі з представниками індійських НПЗ, які закуповують російську нафту.
- Однак ті лише підтвердили свою раніше озвучену позицію: індійські нафтопереробні заводи будуть приймати лише ті вантажі, які доставляються на танкерах, що не перебувають під санкціями.
- «Це відповідальність постачальника – надати нам продукцію, що відповідає нашим вимогам», – заявив секретар міністерства нафти Індії Панкаж Жаїн.
- Через це кількість доступних танкерів зменшиться, а обсяги поставок скоротяться.
3. Латвія заборонить громадянам туристичні поїздки до росії, щоб їх не вербували як шпигунів.
- Влада Латвії планує заборонити своїм громадянам туристичні поїздки до росії та білорусі.
- У Ризі пояснюють це рішення прагненням знизити ризики порушення прав латвійців у цих країнах і запобігти їхній можливій вербовці як шпигунів.
- Парламент Латвії ухвалив рішення заборонити туристичним агентствам країни надавати послуги на території рф та білорусі.
- Обмеження стосуватиметься всіх постачальників туристичних послуг, зареєстрованих у Латвії, і буде запроваджене в межах санкційного пакета проти росії та білорусі.
4. Влада Азербайджану вирішила закрити філіал російського «інформагентства» Sputnik.
- Влада Азербайджану ухвалила рішення про фактичну ліквідацію філіалу російського пропагандистського інформагентства Sputnik.
- Чисельність співробітників редакції скоротять із 40 до одного.
- Офіційно рішення пояснюється прагненням «усунути нерівність» у представництві державних інформаційних агентств.
- Влада має намір виходити з принципу взаємності: медіахолдинг россия сегодня та його проєкт Sputnik зможуть зберегти в Азербайджані стільки співробітників, скільки має азербайджанське агентство «Azertag» у росії. Наразі це лише одна особа.
5. G7 пригрозила росії новими санкціями, якщо вона не виявить готовності до «добросовісних» мирних переговорів з Україною.
- Міністри закордонних справ країн G7 обговорили це питання на Мюнхенській конференції та заявили, що спільно працюватимуть над досягненням стійкої мирної угоди з надійними гарантіями безпеки для України, щоб уникнути повторення війни.
- Це сигнал для москви, що подальша ескалація лише посилить економічний тиск.
6. Понад 40 російських мільярдерів домоглися скасування санкцій у судах.
- 42 із 90 російських мільярдерів, топ-менеджерів та членів їхніх сімей, які після початку війни в Україні намагалися зняти з себе міжнародні санкції, змогли досягти успіху.
- Найбільше таких випадків було в країнах Євросоюзу, з'ясували журналісти, проаналізувавши судові бази ЄС, Великої Британії, США, Канади та Австралії, а також дані з медіа та держреєстрів.
- Західні суди найчастіше скасовували або послаблювали санкції щодо колишніх топ-менеджерів держбанків та підприємців, які розірвали зв’язки з росією, змінили місце проживання, припинили бізнес у рф, довели помилковість санкцій або скористалися процесуальними лазівками.
7. Міністр фінансів США пообіцяв усунути з ринку 90% іранської нафти.
- США мають намір настільки посилити санкції проти Ірану, щоб той міг експортувати менше ніж 10% від своїх нинішніх поставок. За потреби аналогічні жорсткі заходи можуть бути застосовані й до росії.
- «Ми маємо намір змусити іранців повернутися до експорту на рівні 100 000 барелів на добу», – заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв'ю Fox Business.
- За його словами, наразі Іран експортує близько 1,5–1,6 млн барелів нафти щодня.
- При цьому видобуток у січні склав 3,32 млн барелів на добу, що наближається до максимуму з 2018 року, коли адміністрація Дональда Трампа розпочала попередню санкційну кампанію після виходу з ядерної угоди з Іраном.
8. Велика Британія інвестує 2,5 млрд фунтів у підтримку металургії у відповідь на погрози Трампа підвищити тарифи.
- Уряд Великої Британії представив новий план захисту робочих місць у металургійній промисловості країни. Програма передбачає інвестиції у розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів (3,15 млрд доларів) для підтримки сталеливарного сектора. Частина коштів буде надана з Фонду національного багатства Великобританії.
- Кошти будуть спрямовані на модернізацію виробництва, зокрема на впровадження більш ефективних електродугових печей. Ці заходи спрямовані на підвищення конкурентоспроможності британських виробників сталі, які страждають від зростаючих енергетичних витрат та конкуренції з-за кордону.
- Близько 10% сталі, виробленої у Великобританії, експортується до США.
- Уряд намагається уникнути можливих 25% мит, які президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити на імпорт сталі та алюмінію.
- Міністр фінансів Великобританії Рейчел Рівз заявила, що Лондон сподівається досягти угоди з Вашингтоном, яка дозволить уникнути цих обмежень.
- Додатково план передбачає розширення виробничих потужностей, посилення захисту від недобросовісної торгівлі та збільшення переробки металобрухту.
- Також уряд стимулюватиме використання сталі британського виробництва у державних інфраструктурних проєктах. Серед таких проєктів – будівництво третьої злітно-посадкової смуги в аеропорту Хітроу, на яке знадобиться 400 000 тонн сталі. За словами бізнес-секретаря Джонатана Рейнольдса, ця ініціатива допоможе забезпечити стабільність галузі на довгі роки.
9. ЄС готує удар по імпорту продуктів у відповідь на дії Трампа.
- Євросоюз розглядає можливість обмеження імпорту продуктів харчування зі США у відповідь на торгову політику президента Дональда Трампа.
- Першими під санкції можуть потрапити американські зернові культури, зокрема соєві боби, які вирощуються з використанням пестицидів, заборонених у ЄС.
- Такий крок має захистити європейських фермерів та є відповіддю на анонсовані 3 лютого мита США щодо товарів із Євросоюзу.
- Європейська комісія обговорить питання запровадження обмежень вже наступного тижня. Це може стати початком нового торгового протистояння між Брюсселем і Вашингтоном.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
