Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.03.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок  санкцій, станом на 19.03.2025

1. "Алроса" скорочує видобуток через кризу: російська алмазна монополія втрачає позиції.

- російський гігант з видобутку алмазів "Алроса" змушений зупинити роботи на нерентабельних родовищах через падіння попиту і зниження цін на діаманти.  

- Хоча офіційно компанія заявляє про збереження прогнозу видобутку на рівні 29 млн карат, реальна ситуація виглядає інакше.  

- У 2024 році видобуток скоротився до 34,6 млн карат, що на 3% менше, ніж у 2023-му.  

- Світовий ринок алмазів продовжує скорочуватися: у 2024 році обсяг впав до 100–105 млн карат проти 120–125 млн у 2022-му. Через санкції та зміну споживчих уподобань ціни на діаманти падають, що ставить "Алросу" у складне становище.  

- Росіяни змушені скорочувати виробництво, що свідчить про системну кризу в галузі.  

- Втрата ринків через санкції та зростаюча конкуренція з боку Індії та Африки робить позиції "Алроси" все більш хиткими.

- Навіть підтримка Гохрану (Державного фонду дорогоцінних металів і каменів рф) не дає гарантій стабільності.  

- Наразі "Алроса" намагається утриматися на плаву, але без відновлення глобального попиту її перспективи виглядають вкрай непевними. Ще один удар по російській економіці, яка і так потерпає від санкцій та втрати ринків збуту.

2. Пасажиропотік російських авіакомпаній у 2025 році може знизитися на 6%.  

- російські авіакомпанії за підсумками 2025 року перевезуть 104,7 млн пасажирів, що на 6,3% менше, ніж у 2024-му, свідчать дані центру «Аеропрогрес».  

- Перевезення на внутрішніх рейсах очікуються на рівні 79,5 млн пасажирів (-6,1% у річному вимірі), а на міжнародних – 25,2 млн (-6,7%).

- Криза спричинена західними санкціями, які перекрили доступ до нових літаків і комплектуючих.  

- російські авіакомпанії змушені розбирати на запчастини застарілі Boeing і Airbus, а вітчизняне виробництво не справляється із заміною.  

- Місткість флоту досягла межі: авіакомпанії не мають ресурсів для його розширення, і вона неминуче скорочуватиметься.

3. Євросоюз продовжує відмовлятися від російської нафти: у січні імпорт обвалився вдвічі у порівнянні з минулим роком, що стало найнижчим показником із серпня 2024 року.

- Країни ЄС закупили російської нафти лише на 505,4 млн євро, а сама росія опустилася на 13-те місце серед постачальників.  

- Порівняно з груднем 2024 року, падіння склало 13%. Головними покупцями залишаються Угорщина (€213 млн), Словаччина (€170,5 млн), Чехія (€122,2 млн) та Естонія.  

- У 2024 році ЄС закупив у росії нафти на €6,4 млрд та нафтопродуктів на €312,6 млн.  

- Тим часом Норвегія, США та Казахстан майже повністю витіснили росію з європейського ринку, що ще більше вдаряє по її бюджетних доходах.  

- москва намагається знайти обхідні шляхи та переорієнтовується на Азію, але зростаючі санкції та нові обмеження з боку США та ЄС створюють додаткові труднощі.  російська нафтова галузь, яка довгий час була основою економіки, продовжує втрачати позиції на світовому ринку.

4. Індія відмовляється від російських винищувачів на користь французьких Rafale.  

- Індія та Франція завершили переговори щодо закупівлі 26 палубних винищувачів Rafale M на суму 7,6 млрд євро.  

- Французькі літаки замінять застарілий парк російських МиГ-29К і МиГ-29КУБ, які використовуються Військово-морським флотом Індії.

- Очікується, що контракт підпишуть у квітні під час візиту міністра оборони Франції в Індію.  

- Ця угода ще більше закріплює відхід Індії від російського озброєння на користь західних постачальників.

- На тлі масштабного скорочення експорту російської зброї Франція вже обігнала росію та стала другим у світі експортером озброєнь після США, йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).  

- Згідно з даними SIPRI, російський військовий експорт у 2024 році скоротився на 47% у порівнянні з 2022-м, коли Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.

- Зазначається, що це пов’язано не лише із санкціями, але й із тим, що москва змушена спрямовувати обмежені ресурси на забезпечення власної армії, яка зазнає значних втрат на полі бою.  

- Таким чином, росія продовжує втрачати ринки збуту, а країни, які раніше залежали від російської військової техніки, дедалі активніше переходять на західні аналоги.

5. ЄС відкидає ідею повернення до російських енергоносіїв.

- Країни Європейського Союзу, що межують з росією, категорично виступили проти будь-якого відновлення імпорту російських енергоносіїв навіть після завершення війни.

- Міністри клімату та енергетики з країн Балтії, Німеччини, Фінляндії та інших держав підкреслили, що повернення до співпраці з Кремлем у сфері енергетики було б небезпечним і недалекоглядним кроком.  

- "російська енергія – це отрута", – заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, наголосивши, що доходи від її експорту напряму фінансують агресію Москви проти України.  

- Міністр клімату Естонії Йоко Алендер також відкинула ідею відновлення закупівель російської нафти й газу: "Європі необхідно раз і назавжди позбутися залежності від російських викопних енергоносіїв. Естонія вже не купує енергію у росії і вважає, що інші країни мають наслідувати цей приклад".  

- Заступник канцлера Німеччини Роберт Хабек погодився, що повернення до російського палива "було б неправильним рішенням", проте визнав, що майбутнє співпраці залежатиме від позиції України у мирних переговорах.  

- Єврокомісія, своєю чергою, запевняє, що "політика ЄС щодо росії в енергетичному секторі залишається незмінною", і блок продовжить зменшувати свою залежність від російських ресурсів.  

- Таким чином, спроби кремля повернути європейський ринок під свій контроль зазнають невдачі, оскільки більшість країн ЄС вже усвідомили, що будь-які майбутні відносини з росією не можуть будуватися на старій моделі енергетичної залежності.

6. У січні 2025 року росія вперше за два роки поставила до ЄС скрапленого газу на понад €1 млрд.

- Майже половина всього імпорту припала на Францію (€455,2 млн). Іспанія наростила закупівлі на 31,5% – до €261,5 млн, Бельгія збільшила імпорт у 1,9 раза – до €256,7 млн.

7. росія активізувала диверсії в Європі: спроба залякати союзників України.  

- За останні два роки росія значно посилила свою підривну діяльність на території Європи та США, намагаючись змусити Захід скоротити підтримку України. Про це йдеться у дослідженні Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), яке вперше кількісно оцінює масштаби та напрями російських диверсій.  

Різке зростання атак  

- За даними CSIS, кількість диверсій росії у Європі зросла вчетверо у 2023 році, а у 2024-му – ще втричі. Загалом зафіксовано щонайменше 50 атак, серед яких: 28% – на транспортну інфраструктуру (залізниці, порти, логістичні хаби); 20% – на промислові об’єкти; 20% – на підводні кабелі, газопроводи та інші важливі комунікації.  

Тактика ГРУ: саботаж замість прямого вторгнення  

- москва не ризикує відкритим нападом на НАТО, але веде війну тіньовими методами: влаштовує вибухи на складах, атакує критичну інфраструктуру та навіть планує замахи на західних політиків і військових.  кремль діє вибірково  

- Дослідження вказує, що жодна атака не була здійснена в країнах, які підтримують проросійську риторику – Сербії та Угорщині. Натомість найбільше постраждала Польща, через яку йде основна військова допомога Україні.  

США – поза ударом, але ненадовго  

- Хоча останніми тижнями не зафіксовано атак на американські військові бази, експерти не виключають відновлення диверсій, щойно Вашингтон та Європа ухвалять нові рішення щодо постачання зброї Україні або введення миротворчого контингенту.  

- росія продовжує гібридну війну проти Заходу, намагаючись посіяти хаос і розколоти підтримку України. Такі дії вкотре підтверджують, що кремль залишається загрозою для всієї Європи, а не лише для України.  

- Європейським країнам необхідно посилювати безпеку критичної інфраструктури та готуватися до нових атак москви.

8. ЄС шукає шляхи поставки газу до Словаччини з Азербайджану.  

- Єврокомісія шукає шляхи диверсифікації постачання газу після зупинки транзиту російського газу через Україну, зокрема розглядаючи можливості Азербайджану. Про це заявив єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.  

- Він зазначив, що робоча група високого рівня вже чотири рази обговорювала питання енергопостачання та продовжить роботу. ЄС готовий допомогти країнам, які відчувають зростання цін, навіть за відсутності дефіциту газу.  

- Йоргенсен також повідомив про контакти з урядом Азербайджану щодо збільшення постачання газу.

- Водночас він спростував твердження Словаччини, що припинення транзиту через Україну обійдеться європейським споживачам у мільярди євро.

9. Трамп розпорядився переглянути санкційну політику США через загрозу для долара.  

- Адміністрація Дональда Трампа починає перегляд санкційного режиму США, оскільки, за словами міністра фінансів Скотта Бессента, існуючі обмеження «підривають роль долара як світової резервної валюти». В інтерв’ю Fox Business Бессент заявив, що протягом тривалого часу Америка використовувала «ліниві санкції», які призводять до дедоларизації.

- За його словами, тепер Вашингтон має намір запровадити більш «максимально ефективні санкції».  Що саме означає така зміна підходу, поки не уточнюється, але слова Бессента можуть свідчити не про послаблення санкційного тиску, а про зміну його стратегії.

- Удар може бути спрямований на ті країни та компанії, які допомагають обходити санкції, що створює ризики для фінансових партнерів росії. Вашингтон неодноразово попереджав Китай, Туреччину, ОАЕ про можливі наслідки співпраці з підсанкційними російськими структурами, і тепер перегляд санкційного режиму може означати посилення тиску на них.  

- росія останні два роки активно переводила розрахунки у так звані «дружні» валюти, такі як юань, рупія чи дирхам, щоб мінімізувати вплив американських санкцій, і Трамп, схоже, має намір боротися з цим трендом.

- У будь-якому випадку перегляд санкцій – це не сигнал до нормалізації відносин, а швидше попередження про те, що санкційна політика США стане ще більш вибірковою, влучною та небезпечною для російської економіки.

10. Європейські країни подали скаргу в ООН на втручання росії в супутниковий зв’язок.  

- Вісім європейських держав звернулися до Міжнародного союзу електрозв’язку при ООН зі скаргою на росію, звинувативши її у навмисному втручанні в роботу європейських супутникових операторів.

- За останній рік фіксувалися численні збої в роботі Eutelsat і SES, а найгучніший інцидент стався навесні 2024 року, коли на дитячому телеканалі BabyTV в Нідерландах та інших країнах раптово з’явилися сюжети російської військової пропаганди.  

- Втручання впливає не лише на телемовлення – проблеми фіксують у навігаційних системах, що критично важливо для авіації та морських перевезень.

- Литва, Латвія та Естонія повідомили, що з вересня 2023 року понад 30 тисяч польотів у регіоні Балтики зазнали ускладнень через супутникові збої.  

- Розслідування показало, що джерела сигналів-перешкод знаходяться в Криму та Калінінградській області.

- москва всі звинувачення відкидає, заперечуючи свою причетність і називаючи ситуацію безпідставною.

Більше на https://t.me/Omelyan_News