1. росія втрачає космічне лідерство: кількість запусків впала до рівня 1960-х.
- росія продовжує втрачати позиції у світовій космічній гонці. За підсумками 2024 року “Роскосмос” здійснив лише 17 космічних запусків, що на 2 менше, ніж у 2023 році, і на 4 менше, ніж у 2022-му.
Для порівняння:
- США здійснили 145 запусків (в 8 разів більше)
- Китай — 68 запусків (в 4 рази більше).
- При цьому заплановані 40 запусків на рік так і не були виконані навіть наполовину. Менше пусків було лише під час пандемії у 2020-2021 роках (16).
- За даними BBC, рівень російських запусків впав до показників першої половини 1960-х років, коли СРСР тільки починав підкорювати космос.
Як змінювалися лідери космічних запусків за 25 років:
- У 2000 році росія була на першому місці: 30 запусків на рік, США — 28, Європа — 12, Китай — 5.
- У 2024 році США збільшили кількість пусків у 5,2 раза, Китай — майже в 14 разів.
- росія тепер лише третя у світовому рейтингу та ледь випереджає Нову Зеландію, яка здійснила 13 запусків за рік.
- Космічна галузь росії продовжує стагнувати, а країна стрімко втрачає статус космічної держави.
2. російські мільярдери зазнали серйозних втрат у своєму флоті через санкції.
- Якщо колись у них було понад 70 супер'яхт, то зараз залишилося близько третини. Багато з них втекли в ОАЕ або Туреччину, де поки що яхти не загрожують арешти. Там помітили судна Мельниченка, Рашникова, Галицького, Скоча, Міхельсона, Абрамовича, Костіна та інших.
- Деякі яхти повернулися до росії, зокрема ті, що пов’язані з Путіним та Медведєвим, але не без втрат.
- Найбільший удар – це арешт 140-метрової Scheherazade в Італії. У США та Європі під санкції потрапило близько 20 яхт, деякі вже продані з аукціону, зокрема Alfa Nero і Axioma.
- Україна отримала лише одну – Royal Romance Медведчука, яку передала Хорватія.
- Російські багатії намагаються позбутися яхт – за останні три роки їх активно скуповують американці.
- Частина яхт досі перебуває під таємними арештами – у Нідерландах затримали 14 суден, але офіційні власники не розголошуються.
- Загальна картина така: росіяни втратили контроль над більш ніж половиною своїх найдорожчих яхт, і тренд на їх продаж або арешт продовжується. Ті, хто залишив судна в Європі чи США, швидше за все, їх уже не повернуть.
3. росіяни все частіше беруть мікропозики під величезні відсотки, бо отримати кредит у банку стає важче.
- У грудні 70% усіх нових кредитів видали мікрофінансові організації (МФО), хоча рік тому ця частка була меншою – 47,4%. До того ж загальна сума таких позик різко зросла: МФО видали людям 1,26 трлн рублів лише за перші дев’ять місяців 2024 року, що на 23% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
- Причина в тому, що банки посилили вимоги до позичальників. Для незабезпечених кредитів діють жорсткі обмеження через високі ризики неплатежів, тоді як МФО поки що не посилили свої правила. В результаті, багато людей звертаються до «займів до зарплати» під шокуючі 292% річних.
- Ця ситуація повторюється щоразу, коли в росії зростає економічна нестабільність – так було і в 2020 році під час пандемії, і після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році. Банки зменшують видачу кредитів, а МФО заповнюють цю нішу, пропонуючи швидкі гроші під драконівські умови.
4. ЄС пропонує ввести податок на користування Балтійським морем – удар по російському експорту.
- Європейський Союз розглядає можливість запровадження податку для судноплавних компаній за використання Балтійського моря, щоб компенсувати витрати на захист підводних кабелів та іншої критичної інфраструктури. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
- «Можливо, настане момент, коли компанії будуть змушені сплачувати певну суму за прохід через данські протоки», — зазначив Певкур. За його словами, цей податок стане «страховим збором» для покриття потенційних пошкоджень підводної інфраструктури.
- Останніми місяцями в Балтійському морі сталося кілька інцидентів із пошкодженням підводних кабелів, що змусило НАТО посилити патрулювання в регіоні. ЄС розглядає додаткові заходи захисту, зокрема встановлення датчиків і будівництво захисних споруд навколо кабелів. Однак ці заходи дороговартісні, і уряди шукають способи їх фінансування.
Удар по російському експорту
- росія має два основні порти на Балтиці– Приморськ і Усть-Лугу, через які проходить значна частина експорту нафти. У різні періоди вони забезпечують від третини до половини всього російського морського експорту.
- Лише за один тиждень (з 20 по 26 січня) через ці порти вийшли 9 нафтових танкерів, тоді як через всі інші порти рф – 19. Загалом через Балтійське море росія експортувала 6,9 млн барелів нафти, що є значною частиною її морського експорту (близько 3 млн барелів на добу).
- Запровадження податку може збільшити витрати для російських нафтових компаній та ускладнити логістику, що ще більше вдарить по економіці Кремля.
5. Казахстанські банки один за одним припиняють видачу карт для росіян.
- Спочатку це зробили Home Credit Bank і Kaspi Bank, тепер до них приєдналися Halyk Bank, Євразійський банк, Нурбанк і ВТБ Казахстан. У всіх випадках пояснення розмиті – «технічні причини» або «тимчасове припинення». Kaspi Bank при цьому заявив, що з лютого поверне можливість випуску карт, але тільки з обмеженим терміном дії – 12 місяців.
- Це означає, що для росіян звужується фінансовий простір, і Казахстан більше не є таким зручним варіантом для обходу санкцій. Захід посилює тиск на країни, що допомагають росіянам обходитись без Visa і Mastercard.
- Казахстан, який довгий час лишався своєрідною «фінансовою лазівкою», зараз обережно дистанціюється. Банки не хочуть ризикувати співпрацею з міжнародними партнерами та можливими вторинними санкціями.
- Росіяни втратять ще один спосіб тримати гроші за кордоном і розраховуватися картками, особливо ті, хто після початку війни переїхав і відкрив рахунки в Казахстані.
- Далі цей тренд може посилитися – або ще більше обмежать видачу карт, або зроблять її максимально складною й непривабливою.
6. російський олігарх володів часткою у в SpaceX Маска через траст, поки на нього діяли санкції.
- Попри санкції США, запроваджені ще у 2018 році, Сулейман Керимов продовжував володіти часткою в SpaceX через траст Heritage Trust, зареєстрований у Делавері.
- Ця історія вкотре демонструє, наскільки ефективно російські олігархи можуть обходити санкції, використовуючи складні фінансові механізми.
Випадок з Керимовим піднімає кілька важливих питань:
- 1. Недостатня ефективність санкційного контролю. Навіть великі фінансові установи, як-от Citigroup, не завжди мають змогу чи бажання належним чином перевіряти підсанкційні активи. У 2018 році Citigroup звернулася до Міністерства фінансів США, але отримала не зовсім чітку відповідь, що дозволило трасту продовжити роботу. Лише у 2022 році влада змогла довести, що Керимов усе ще контролював цей актив.
- 2. Глобальні фінансові мережі допомагають підсанкційним особам зберігати статки. Структури на кшталт Heritage Trust були створені спеціально, щоб приховати реальних бенефіціарів, використовуючи номінальних власників – у цьому випадку матір Керимова. Подібні механізми дозволяють російським олігархам і далі інвестувати в американські компанії, навіть якщо вони формально не мають до них відношення.
- 3. Ризики для стратегічних американських компаній. SpaceX – це не просто бізнес, а ключовий гравець у сфері космічної оборони та комунікацій. Виявлення частки, пов’язаної з російським олігархом, викликає питання про надійність інвесторських перевірок у приватних компаніях, особливо тих, що працюють у стратегічних секторах.
- Цей випадок також може мати наслідки для Citigroup, яка зараз перебуває під слідством Мін'юсту США щодо роботи з Heritage Trust.
- Крім того, він ставить під сумнів ефективність поточної санкційної політики, особливо з огляду на розширення обмежень проти російських фінансових потоків.
7. Компанії російських олігархів, які перебувають під західними санкціями, продовжують безперешкодно функціонувати в Нідерландах.
- Ця ситуація вкотре демонструє недоліки санкційної системи ЄС, яка досі дозволяє російським олігархам уникати жорстких обмежень, використовуючи законодавчі лазівки.
Основні проблеми:
- 1. Статус мікробізнесу. Використовуючи цей юридичний маневр, компанії олігархів можуть приховувати фінансові потоки і уникати жорстких вимог щодо звітності. Це дозволяє їм продовжувати діяльність майже безперешкодно.
- 2. Нідерланди як фінансовий хаб. Країна відома своїми сприятливими умовами для реєстрації компаній (завдяки низьким податкам і слабкому контролю за підсанкційними структурами). Амстердам давно став місцем, де працюють "поштові скриньки" офшорних фірм, які використовуються для управління активами.
- 3. Конкретні приклади: - Олексій Мордашов (SMTT Holding, 65 млн євро) – потужний гравець у металургійній галузі, знаходиться під санкціями ЄС. - ВТБ Банк (Airport Alliance Netherlands) – дочірня структура підконтрольного Кремлю банку. - Safmar (Михайло Гуцерієв) – бізнесмен, тісно пов’язаний з Путіним та Лукашенком.
- Ця ситуація свідчить про неефективність санкційного контролю в Нідерландах і, можливо, в інших країнах ЄС.
- Очевидно, що без реформування санкційного механізму та посилення прозорості фінансових структур олігархи зможуть і далі використовувати лазівки для ведення бізнесу в Європі.
8. росіяни продовжують активно купувати нерухомість у країнах ЄС, незважаючи на санкції та загальне падіння попиту на закордонне житло.
- У 2024 році загальна кількість угод на купівлю нерухомості за кордоном зменшилася на 25%, але частка Європи в цих угодах зросла – з 20% до 26%.
- Найпопулярнішим регіоном залишилася Південно-Східна Азія (42% угод), тоді як у Перській затоці придбано 17% житлових об'єктів, а Туреччина, яка раніше лідирувала, втратила привабливість для росіян – там попит впав найбільше.
- Значна частина покупок у Європі здійснюється не для переїзду, а з імміграційною метою – щоб отримати посвідку на проживання. Це дає можливість відкривати рахунки в банках, реєструвати компанії та подорожувати без віз.
- Тобто навіть на тлі санкцій і політичної напруженості росіяни знаходять способи закріпитися в ЄС через ринок нерухомості.
9. Обговорення можливості повернення російського трубопровідного газу в ЄС як частини «угоди по Україні» стало ще одним сигналом, що частина європейських політиків готова до поступок Москві, прикриваючись економічними міркуваннями.
- Попри те, що прибічники цієї ідеї говорять про «зниження витрат на енергоносії» та «стимул для миру», насправді це лише відкриває шлях до відновлення енергетичної залежності Європи від Кремля.
- Від самого початку вторгнення росії в Україну головним стратегічним завданням Заходу було позбавлення рф енергетичного шантажу.
- Більшість європейських країн скоротили імпорт російського газу до мінімуму, що серйозно вдарило по доходах Москви. Кремль, втративши трубопровідний експорт, був змушений продавати газ через СПГ-термінали, але навіть там стикнувся із санкційним тиском і конкуренцією з боку США та Катару.
- Однак тепер деякі уряди, зокрема в Німеччині та Угорщині, пропонують фактично відкотити ситуацію назад, знову відкривши російські газопроводи.
- Найбільше ця дискусія викликала обурення серед східноєвропейських держав, які першими відчули загрозу з боку Москви та стали головними рушіями санкційної політики проти неї.
- Брюссельські чиновники відкрито назвали це «божевіллям», оскільки повернення російського газу означатиме продовження фінансування війни, адже енергоресурси залишаються ключовим джерелом наповнення російського бюджету.
- Москва вже використала газ як геополітичну зброю, відключаючи постачання до Європи у 2022 році, а будь-які нові контракти лише посилять її впевненість у безкарності.
- До того ж, така ідея може створити розкол у євроатлантичному союзі. США, які зараз активно розширюють свій експорт СПГ до Європи, не зацікавлені у поверненні дешевого російського газу, який витіснить їхню продукцію з ринку.
- Американські експортери вже висловлюють занепокоєння, що подібні поступки ЄС можуть зірвати довгострокові угоди на постачання американського СПГ.
- Отже, будь-які спроби відновити постачання російського газу не тільки суперечать санкційній політиці, а й підривають стратегічні зусилля щодо ослаблення Москви.
- Це крок, який може дорого обійтися Європі як у політичному, так і в безпековому аспектах.
10. Анкара збільшила закупівлю російської нафти у 2024 році.
- Минулого року обсяг поставок російської нафти до Туреччини досяг історичного максимуму, випливає з даних аналітичної компанії Kpler.
- Рівень поставок збільшився більш ніж на 35 відсотків порівняно з попереднім роком, досягнувши 323 тис бар на добу.
- Згідно з даними Kpler, у червні минулого року було зафіксовано абсолютний рекорд щомісячних поставок російської нафти на турецький ринок - 449 тис бар на добу.
- Згідно з звітами Управління з регулювання енергетичного ринку Туреччини, з січня по серпень 2024 року Туреччина перевершила історичний максимум закупівель, імпортуючи 12,235 млн. тонн нафти з росії, порівняно з 12 млн. тонн за весь 2022 рік.
- 2023 року Анкара увійшла до трійки найбільших покупців російської нафти за рахунок скорочення частки європейських країн у закупівлі цієї сировини.
- Індія та Китай минулого року були основними покупцями російської нафти.
Більше на: https://t.me/Omelyan_News
